районна державна адміністрація

Фізична особа має депозитний рахунок у банку. Як оподатковуються проценти?

Головне управління ДФС у Харківській області  повідомляє, що до пасивних доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Доходи, у вигляді процентів на суми банківських депозитних рахунків, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Ставка податку на доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок встановлена  у розмірі 18% до бази оподаткування.

Такі доходи є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

У строки, визначені для місячного податкового періоду, податковим агентом до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18% із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків.

Отже, банківська установа, яка є податковим агентом, перераховує податок на доходи фізичних осіб із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб. Таке перерахування здійснюється у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Обсяг доходу перевищив 1 мільйон гривень: реєструйте РРО

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи, другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення. У разі здійснення реалізації даних товарів, платники єдиного податку незалежно від обсягу доходу зобов’язані застосовувати РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Податкова соціальна пільга для одинокої матері в 2019 році

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150% суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 ст. 169 Податкового кодексу у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.

У 2019 році її розмір становить 1440,75грн. При цьому, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.         У 2019 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 2690 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу 1921 грн. х 1,4). Граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги самотній матері визначається як добуток суми, визначеної п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу (тобто суми, що дає право на застосування податкової соціальної пільги) та відповідної кількості дітей (у 2019 році 2690 грн. х кількість дітей до 18 років).

Платник податку зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи. Перелік таких документів та порядок їх подання визначено постановою КМУ «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги» від 29.12.2010№1227.

Нецільова благодійна допомога від юридичної особи: коли оподатковується

Головне управління ДПС  у Харківській області  повідомляє, що відповідно до п.п. 170.7.3 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (розмір місячного прожиткового мінімуму, діючий для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 гривень).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 грн. в розрахунку на місяць.

Отже, сума нецільової благодійної допомоги, що надається юридичною особою фізичній особі у розмірі, який у 2019 році не перевищує 2690 грн., не включається до оподатковуваного доходу такої особи, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і відображається у податковому розрахунку № 1 ДФ за ознакою доходу "169".

Перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню у джерела виплати податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5% (в 2019 році оподатковується сума, що перевищує 2690 гр

Підстави для анулювання ліцензії

Головне управління  ДПС у Харківській області повідомляє, що  порядок видачі та анулювання ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями,  тютюновими виробами та пальним врегульовано нормамиЗакону №481/95-BP.

Нагадаємо, що анулювання ліцензії – це позбавлення суб'єкта господарювання права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

-        заяви суб'єкта господарювання;

-        рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання;

-        несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

-        рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб'єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

-        рішення суду про встановлення факту торгівлі суб'єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

-        рішення суду про встановлення факту переміщення суб'єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

-        порушення вимог статті 15 3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;

-        отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися / не погоджувалися такими органами;

-        встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

Якою датою складати акцизну накладну на пальне?

Головне управління ДПС у Харківській області   нагадує, що відповідно до абз.1 п. 231.1 ПКУ платник податку при реалізації, зокрема, пального зобов’язаний скласти в електронній форміакцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого, зокрема, пального та зареєструвати її в ЄРАН з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Абзацом 2 пп. 14.1.212 ПКУ визначено, що реалізація, зокрема, пального для цілей розд. VI «Акцизний податок» ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження), зокрема, пального з переходом права власності, зокрема, на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

     Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Акцизна накладна складається платником податку, зокрема, в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації, зокрема, пального (абз. 1 п. 231.3 ПКУ).

При цьому у випадках, визначених п. 231.3 ПКУ платникам податку також надається право складання акцизної накладної за щоденними підсумками операцій, та не пізніше останнього дня місяця на весь обсяг реалізованого (втраченого) пального протягом такого місяця.

Отже, з метою складання акцизної накладної датою здійснення операції з реалізації пального вважається дата фізичної передачі (відпуску, відвантаження) такого пального, що засвідчується у первинних документах, незалежно від того, коли відбулась сплата або перехід права власності, отримання його покупцем.

Отримали відшкодування моральної шкоди за рішенням суду: що з оподаткуванням

Головне  управління ДПС у Харківській  області повідомляє, що статтею 165 ПКУ встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Разом з тим п. 164.2 ПКУ визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:

-         дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю (пп. "а" пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

Згідно з п. 167.1 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5).

Також вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором. Ставка військового збору становить 1,5 відсотки.

Чи оподатковується «пакунок малюка» при народженні дитини?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.п. 165.1.1 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 512 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» затверджено Порядок надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунокмалюка»   
Згідно з п. 3 Порядку надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» є одноразовою безповоротною адресною соціальною допомогою сім’ям, в яких народилася дитина,
Відповідно до пп. 14, 15 Порядку контроль за цільовим та адресним наданням допомоги «пакунок малюка» здійснюють обласні та Київська міська держадміністрації. При цьому отримання допомоги «пакунок малюка» не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні дитини та не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.
Враховуючи викладене , сума одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» сім’ям, в яких народилася дитина, яку отримує платник податку за рахунок субвенцій з державного бюджету, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Втратили книгу обліку: яка передбачена відповідальність

Головне управління ДПС у Харківській області  нагадує, що фізична особа - підприємець, як і будь-який інший платник податків, зобов’язаний вести облік своїх доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єкта оподаткування. Така вимога передбачена п. 44.1 ПКУ  

Підприємці, які знаходяться:

на загальній системі оподаткування – ведуть книгу обліку доходів і витрат, її форма затверджена наказом Міндоходів від 16.09.13 р. № 481 (п. 177.10 ПК);

на єдиному податку – ведуть облік у відповідних книгах обліку, їх форми затверджені наказом Мінфіну від 19.06.15 р. № 579 (пп. 296.1.1, 296.1.2 ПК).

Підприємець повинен зберігати облікові документи протягом 1 095 днів, У разі втрати документів, він зо­бов’язаний їх відновити (пп. 44.3 та 44.5)

У разі втрати книги до підприємця можуть застосувати:

фінансову відповідальність – штраф на підставі ст. 121 ПК у розмірі 510 грн, а в разі повторного порушення, допущеного протягом року, штраф становитиме 1 020 грн;

адміністративну відповідальність на підставі ст. 1641 КУпАП –  штраф становитиме від 3 до 8 НМДГ (від 51 до 136 грн), а при повторному правопорушенні, допущеному протягом року, – від 5 до 8 НМДГ (від 85 до 136 грн).

Змінено Порядок проведення перевірки з питань дотримання платниками принципу «витягнутої руки»

ДФС повідомляє, що Міністерство фінансів України наказом від 16.07.2019 № 307, затвердило зміни до Порядку проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки".

Наказом, врегульовано питання переривання строку проведення перевірки дотримання принципу "витягнутої руки".

Термін проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу "витягнутої руки" переривається у разі розгляду судом позовів платника податків з питань, пов'язаних з призначенням, проведенням або предметом такої перевірки, до завершення судових процедур.

Переривання перебігу строку проведення перевірки здійснюється з моменту початку розгляду судом позовів платника податків та оформлюється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 гл. I розд. II Податкового кодексу.

Врегульовано також питання проведення зустрічі з платником податків для обговорення методології визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки".

Наказом передбачено, що для обговорення методологіївизначення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки", застосованої під час перевірки, контролюючий орган має право проводити зустрічі з платником податків (уповноваженими ним особами).

З метою організації проведення зустрічі з платником податків такому платнику або його уповноваженому представнику направляється письмове повідомлення про запрошення в порядку, визначеному ст. 42 гл. I розд. II Кодексу, в якому зазначаються підстави запрошення, дата, час і місце проведення зустрічі.

За результатами проведення зустрічі складається протокол.

Наказ набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

ПДВ: Списання кредиторської заборгованості за отриманими авансами при закінчені строку позовної давності

Статтями 257 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено загальний термін позовної давності тривалістю у три роки (1095 днів).

Заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю (підпункт "а" п. 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Відповідно до підпунктів "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Дата надходження авансового платежу є датою виникнення у продавця товарів/послуг податкових зобов'язань з податку на додану вартість (підпункт "а" пункту 187.1 статті 187 ПКУ).

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті  201 ПКУ).

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного у порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН (пункт 192.1 статті  192  розділу V ПКУ).

Нараховану на дату отримання авансового платежу суму податкового зобов’язання з ПДВ постачальник має право відкоригувати виключно на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, який підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем.

При цьому розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку із спливом терміну, встановленого статтями 257 ПКУ та 102 ПКУ.

ПДФО: особливості сплати за невідокремлені підрозділи великих платників

Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету передбачено ст. 168 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до якої податок підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України (далі - Бюджетний кодекс).

Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Відповідно до п. 64.7 ст. 64  Кодексу центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, визначає порядок обліку платників податків у контролюючих органах та порядок формування Реєстру великих платників податків на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених цим Кодексом для великих платників податків.

У разі включення платника податків до Реєстру великих платників податків на нього поширюються особливості, визначені цим Кодексом для великих платників податків.

Після включення платника податків до Реєстру великих платників податків та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, про таке включення платник податків зобов'язаний стати на облік за основним місцем обліку у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр, та за неосновним місцем обліку у такому контролюючому органі або його територіальних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, або його територіальних підрозділів об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність такого великого платника податків.

У разі відсутності за місцем реєстрації великого платника податків контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, облік такого платника податків за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, здійснюється або контролюючим органом, що здійснює супроводження великих платників податків, або іншим контролюючим органом.

На теперішній час Офіс великих платників знаходиться у місті Києві та має наступні територіальні підрозділи: Дніпропетровське; Запорізьке; Львівське; Одеське;  Харківське управління.

Згідно вищезазначеного, Офісом великих платників здійснюється комплексне обслуговування великих платників податків в частині адміністрування всіх видів податків і зборів, що сплачуються великим платником до державного та місцевого бюджетів по тих об’єктах оподаткування, що розташовані в межах міст Києва, Дніпра, Запоріжжя, Львова, Одеси, Харкова.

Так у разі наявності у великого платника, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність платника у межах населеного пункту за місцезнаходженням контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, або його територіальних підрозділів, такий платник податків зобов'язаний стати за неосновним місцем обліку у Офісі великих платників або його територіальних підрозділах. За наявності у великого платника податків вищезазначених об’єктів поза межами територіальних управлінь Офісу, такий платник підлягає взяттю на облік за неосновним місцем обліку у місцевих контролюючих органах.