Райдержадміністрація

Пропозиції

    Корисні посилання










    Календар свят. Мова, граматика, спілкування

    Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє

    Змінилася особа, відповідальна за ведення бухгалтерського та податкового обліку: як повідомити?

    Статтею 66 Податкового кодексу України визначено, що платники податків - юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов'язані подати контролюючому органу відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів, у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У відповідності до вимог розділу IX Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 за №1562/20300, платники податків - юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов'язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою N 1-ОПП або за формою N 1-РПП з позначкою "Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку". Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за формою N 1-ОПП або за формою N 1-РПП з позначкою "Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку" засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

     


    Виплата добових витрат: що з оподаткуванням?

    Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно пп.170.9.1 ПКУ до оподатковуваного ПДФО доходу платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати): - у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження; - для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день. Отже, в 2019 році неоподатковувана ПДФО сума добових для відряджень у межах території України складає 417,3 грн. При цьому, сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та, відповідно, відображається в податковому розрахунку за ф. №1ДФ як додаткове благо.

     


    З 1 січня 2020 року змінюється форма податкової декларації про майновий стан і доходи

    ДПС України на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/394003.html повідомила, що з 01 січня 2020 року платники податків подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою. Відповідні зміни до форми податкової декларації внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859». Нова форма податкової декларації від діючої відрізняється деякими особливостями, а саме: ► доповнено рядок 8 декларації «категорія платника» новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, які декларують право на податкову знижку; ► розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3; ► в декларації у розділі ІІ «доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено доходи «нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового характеру» та «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця». Нагадуємо, що з 01.01.2019 сплата податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з доходів від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Бюджетного кодексу України за місцезнаходженням таких земельних ділянок (часток, паїв), у зв’язку із чим в новій формі декларації передбачені деякі зміни у порядку розрахунку податкових зобов’язань з ПДФО. У той же час акцентуємо увагу, що податкові зобов’язання по військовому збору з доходів, отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог ПКУ визначаються в податковій декларації. При цьому сплата таких зобов’язань з військового збору здійснюється за податковою адресою.

     


    Юридична особа, яка користується пільгою щодо сплати земельного податку, сплачує податок у разі надання в оренду земельних ділянок

    Органи місцевого самоврядування встановлюють, зокрема пільги щодо земельного податку, який сплачується на відповідній території. Норми визначені п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з п. 284.3 ст. 284 ПКУ, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території. Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (п. 287.7 ст. 287 ПКУ). Отже, юридичні особи, які користуються пільгами з земельного податку, та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за площі, надані в оренду, сплачують на загальних підставах з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель, споруд (їх частин). Водночас, якщо орган місцевого самоврядування прийняв рішення про надання пільг зі сплати земельного податку бюджетним установам, то у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) не сплачується.


    За неповідомлення банками контролюючих органів про відкриття/закриття рахунків платників податків передбачена відповідальність

    Банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка. У разі відкриття або закриття рахунка платника податків – банку, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, повідомлення надсилається в порядку, визначеному п. 69.2 ст. 69 ПКУ, лише у разі відкриття або закриття кореспондентського рахунка. У разі відкриття або закриття власного кореспондентського рахунка банки зобов’язані надіслати повідомлення до контролюючого органу, в якому обліковуються, в строки, визначені п. 69.2 ст. 69 ПКУ. Норми встановлені п. 69.2 ст. 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Пунктом 118.1 ст. 118 ПКУ визначено, що неподання банками або іншими фінансовими установами відповідним контролюючим органам в установлений ст. 69 ПКУ строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків – тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень за кожний випадок неподання або затримки.

     


    Про нарахування та сплату єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність і які є одночасно найманими працівниками

    Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є, зокрема, роботодавці. Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464). Також платниками єдиного внеску відповідно до п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 є особи, які провадять незалежну професійну діяльність. У розумінні Закону № 2464 роботодавці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, розглядаються як окремі платники єдиного внеску. Отже, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками єдиного внеску незалежно від того, чи є такі особи одночасно найманими працівниками.

     


    Деякі особливості оподаткування ПДВ операцій з передачі замовником давальницької сировини виконавцю на її переробку

    Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми визначені п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ. Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у підпунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 ПКУ (п. 186.4 ст. 186 ПКУ). Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст.14 ПКУ). Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Давальницька сировина – сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі (п.п. 14.1.41 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Оскільки давальницька сировина є власністю замовника і при передачі її для переробки виконавцю право власності на цю сировину до виконавця не переходить, то за операцією з передачі давальницької сировини виконавцю, а також при отриманні замовником готової продукції податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються. Водночас, виконавець нараховує ПДВ на послуги з переробки давальницької сировини на загальних підставах за основною ставкою (20 %). При цьому, замовник за такою операцією має право включити суми сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту, за умови, що у подальшому такі товари будуть використовуватись в оподатковуваних ПДВ операціях у межах його господарської діяльності.

     


    Новоутворені сільгосптоваровиробники – юридичні особи можуть бути платниками єдиного податку 4 групи з наступного року

    Новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками єдиного податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків. Норми встановлені п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). При цьому, згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

     

    До уваги платників податку на прибуток!


    23.07.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2019 № 266 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.06.2019 за № 685/33656 (далі - наказ № 226). Так, наказом № 226 внесені зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку, зокрема форму фінансової звітності № 1-м «Баланс» доповнено новими показниками: Нематеріальні активи – 1000 Первісна вартість – 1001 Накопичена амортизація – 1002. Відповідно п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст.137 Кодексу. При цьому фінансова звітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною. Враховуючи викладене, з метою належного декларування податку на прибуток за три квартали 2019 року підприємства подають декларацію та актуальні (оновлені) форми фінансової звітності. Останній день подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали цього року 11 листопада 2019 року.

     

    ДПС: Сплачувати податки стане легше


    З 1 січня 2021 року в Україні впроваджується єдиний рахунок для сплати податків і зборів та єдиного внеску. Це створить максимально комфортні та зрозумілі для платників правила розрахунків з бюджетом та цільовими фондами, скоротить їх фінансові витрати і час на формування розрахункових документів. Через єдиний рахунок можна буде сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску. Також сплачуватимуться грошові зобов'язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень, за винятком грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також частини чистого прибутку (доходу), які сплачують державні та комунальні унітарні підприємства та їх об’єднання. Для розрахунків з бюджетом та цільовими фондами платнику податків необхідно буде подати на виконання до банку, в якому він обслуговується, лише один розрахунковий документ про перерахування на єдиний рахунок загальної суми належних до сплати платежів або окремі розрахункові документи за відповідними податками та зборами. ДПС у щоденному режимі (крім вихідних, святкових та неробочих днів) формуватиме в розрізі платників податків необхідні реєстри із зазначенням відповідної інформації та надсилати їх до Казначейства. Реєстр платежів формуватиметься по платниках податків в межах коштів, сплачених ними на єдиний рахунок. Повідомлення про використання або відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет. У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року. Довідка: Верховною Радою України схвалено законопроекти № 1051 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та № 1049 «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

     


    Нова форма декларації з туристичного збору запроваджується для подання за III квартал 2019 року

    ДПС України надано роз’яснення щодо запровадження нової форми податкової декларації з туристичного збору. Законом України від 23.11.2018 №2628 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, зокрема до ст.268 Податкового кодексу України, якою визначено порядок справляння. Внесеними змінами з 01 січня 2019 року: - змінено базу справляння туристичного збору, а саме: вартість проживання (ночівлі) замінено на кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п.268.5.1 п.268.5 ст.268 Податкового кодексу України (далі - ПКУ); - змінено порядок встановлення ставки туристичного збору, а саме: ставка збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), не до вартості проживання, а до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення. - визначено поняття внутрішнього та в’їзного туризму, для яких передбачені різні граничні межі ставок туристичного збору: внутрішній туризм - переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях. в'їзний туризм - прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях. - запроваджено норму, відповідно до якої туристичного збору може сплачуватися авансовими внесками на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Постановою КМУ від 31.10.2018 № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1233» внесено зміни до Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 №1233 (далі - Порядок), згідно з якими суб’єкти господарювання, що не сплачують податки і збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, повинні вести облік сум таких пільг та з 01 січня 2020 року повинні відображати у податковій звітності. З метою забезпечення виконання положень ПКУ та Порядку, приведення нормативно-правового акта Міністерства фінансів України у відповідність із чинним законодавством України наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 №186 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.07.2019 за №795/33766, оприлюдненим в Офіційному віснику України від 13.08.2019 №61, затверджено нову форму Податкової декларації з туристичного збору (далі - Декларація). Враховуючи необхідність забезпечення платниками туристичного збору норм ПКУ при визначенні податкових зобов’язань з туристичного збору, Декларація запроваджується для подання за III квартал 2019 року.

     


    Звітність в електронному вигляді – безліч переваг для платників податків

    Податковим кодексом України передбачено подання звітності в електронному вигляді і є можливим за умови отримання електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів та укладення договору з органом державної податкової служби за місцем реєстрації договору про визнання електронних документів. Беззаперечними перевагами подання платниками податків звітності в електронному вигляді є вибір зручного для платника часу здачі звітності та економія часу на її подання, постійна актуалізація (оновлення) програмного забезпечення відповідно до останніх змін у податковому законодавстві, автоматичне створення архіву електронних копій звітів, квитанцій та інших документів. Подана в електронному вигляді звітність надійно зашифрована, вона захищена від несанкціонованих переглядів та втручань, програмне забезпечення здійснює арифметичний контроль за показниками декларації та оперативне відстеження змін до її форм. При використанні електронного способу подання звітності використовується безпаперова технологія. Платник податків самостійно обирає - подавати звітність в електронному вигляді в режимі он-лайн, або віднести її самостійно до територіального органу ДПС, проте для цього потрібно витратити додатковий час на відвідини податкової, можливо, постояти в черзі, а на подання звітності засобами програмного забезпечення в електронному вигляді витрачаються лічені хвилини часу, адже звітність можна подати не виходячи з офісу. Для зручності платників на офіційному вебпорталі ДПС України функціонує безкоштовний електронний сервіс «Електронний кабінет платника», використовувати який можна цілодобово. Зазначений сервіс надає змогу створити та надіслати до ДПС електронні документи: податкову звітність, запити на отримання інформації, заяви для реєстрацію платниками окремих податків, тощо. Крім того, платникам податків надано можливість отримати доступ до приватної частини електронного кабінету, де у режимі реального часу можна сформувати та надіслати до органів ДПС електронні документи, у тому числі податкову звітність, запити на отримання інформації, заяви для реєстрації платниками окремих податків. Тут платник у режимі реального часу може отримати доступ до особистої інформації, тобто, отримати відомості про суми отриманих доходів і утриманих податків, стан поданої звітності, стан розрахунків з бюджетом. Фізичні особи за допомогою сервісу «Стан розрахунків з бюджетом» в Електронному кабінеті можуть сплатити податки, збори, платежі та перевірити розрахунки сум податкових зобов’язань по таких податках. Використовуйте можливість подання податкової звітності в електронному вигляді і ви переконаєтесь у безлічі переваг, а повну інформацію щодо порядку подання звітності в електронному вигляді можна отримати на офіційному вебпорталі ДПС України на головній сторінці у розділі «Електронна звітність» (Електронні сервіси) за електронною адресою: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/.


    Пошук по сайту



















    Архів новин

    Знайдіть нас на Facebook


    Корисні посилання