районна державна адміністрація

Єдиний соціальний внесок для приватних підприємців у 2020 році

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує приватним підприємцям, що єдиний соціальний внесок це сума, що не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не менше розміру мінімального страхового внеску. Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2020 року становитиме 4723 грн (ст.8 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік»). Отже, мінімальна сума єдиного внеску, яку підприємці (як платники єдиного податку, так і підприємці на загальній системі оподаткування) мають сплачувати у розрахунку за місяць із 2020 року становить 1039,06 грн (4723 х 22%). Максимальна база нарахування ЄСВ дорівнює 15 розмірам мінімальної зарплати (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI). Отже, максимальний страховий внесок у 2020 році становить 15585,90 грн (4723 х 15 х 22%). Таку суму єдиного внеску сплачують підприємці у разі, коли сума отриманого ним доходу (чистого доходу) у розрахунку за місяць складе 70845 грн і більше.

Увага! З 01 січня 2020 року змінився порядок заповнення податкової накладної складеної за щоденними підсумками

Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що з 01.01.2020 року, згідно з наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 № 763, змінюється Порядок заповнення податкової накладної складеної за щоденними підсумками. Відповідно до зазначених змін, показники табличної частини розділу Б податкових накладних за щоденними підсумками операцій, повинні заповнюватися за загальними правилами, встановленими Порядком заповнення податкової накладної (наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307). Даними правилами передбачено заповнення табличної частини розділу Б податкової накладної в розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме: - у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг продавця; - у графах 3.1, 3.3 - код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП; - у графах 4 та 5 - одиниця виміру товарів/послуг; - у графі 6 - кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг; - у графі 7 - ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ; - у графі 8 - код ставки; - у графі 10 - обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ; - у графі 11 - сума податку на додану вартість. Нагадуємо, що на даний час, платник податку у податковій накладній, яка складається за щоденними підсумками операцій, згруповує в графі "Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця" товари/послуги за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД / коду послуги згідно з ДКПП, при цьому графи 4, 5, 6 та 7 податкової накладної можуть не заповнюватися.

Увага платників податків, які здійснюють діяльність на ринку пального!

Законом України від 18.12.2019 №391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» (далі – Закон № 391) внесено зміни у статтю 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481), а саме, після частини сорок другої доповнено новою частиною такого змісту: «Суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки копії зазначених документів не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального». Зазначені зміни до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України набрали чинності з 29.12.2019. Крім того, Законом № 391 внесено зміни у частину двадцять другу статті 18 Закону №481, а саме, цифри і слова «31 грудня 2019 року» замінити цифрами і словами «31 березня 2020 року».

Увага! Спрощено умови ліцензування для суб’єктів господарювання, які здійснюють зберігання пального для власних потреб чи його переробку

З 29.12.2019 спрощуються умови ліцензування. А саме суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або на зберігання пального не отримують. Зазначене передбачено Законом України від 18.12.2019 №391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку», яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19.12.1995 №481 «Про державне регулювання виробництва і обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Також серед нововведень – суб’єкти господарювання, які здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії документів, передбачених ст.15 Закону №481, до державної податкової служби для отримання ліцензії не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів (ємностей в літрах), які використовуються для зберігання пального та їх фактичне місце розташування (ємностей).

Про РРО – новації 2020 року для ФОП

Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 53. Відповідно до зазначеного пункту до 01 жовтня 2020 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО та/або програмні РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють: ► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; ► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я. З 01 жовтня 2020 року до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють: ► реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет; ► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; ► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; ► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; ► роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД); ► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; ► діяльність туристичних агентств, туристичних операторів; ► діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД); ► реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

До уваги платників ПДВ!

Наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2019 № 488 (далі – Наказ № 488) внесено зміни до: - форми декларації з податку на додану вартість; - уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок; - розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України; - Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість. Наказ № 488 набирає чинності з 01 числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, крім пунктів 1 та 3 цього наказу, які набирають чинності з 01 січня 2020 року. Наказ № 488 опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 27.12.2019 № 100. Таким чином, зазначений наказ набрав чинності з 01 січня 2020 року.

Нові мінімальна зарплата та прожитковий мінімум збільшили розміри неоподатковуваних доходів фізичних осіб

Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 294) встановлено нові розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму (далі – ПМ) на 2020 рік, які впливають на низку показників з оплати праці та порядок оподаткування доходів. Так, відповідно до ст. 8 Закону № 294 мінімальну заробітну плату (далі – МЗП) встановлено на весь рік в єдиному розмірі, а саме: у місячному розмірі – 4 723 грн, у погодинному – 28,31 грн, а прожитковий мінімум для працездатної особи з 01.01.2020 складає 2 102 грн (ст. 7 Закону № 294). Розмір МЗП впливатиме на наступні показники: ► неоподатковуваний розмір добових – у межах України він становить з 01.01.2020 472,30 грн на день. Витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, не включаються до оподатковуваного доходу, але не більш як 0,1 розміру МЗП, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у розрахунку за кожен календарний день такого відрядження. Отже, у 2020 році добові витрати під час відрядження по Україні не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військовим збором (далі – ВЗ), якщо їх розмір не перевищує 472,30 грн на день. Для відряджень за кордон добові витрати в розрахунку за кожен календарний день відрядження залишилися на рівні минулого року та становлять не більш як 80 євро; ► неоподатковувана нецільова благодійна допомога – розмір такої допомоги у 2020 році становить 2 940 гривень. Не включається до оподатковуваного доходу, а отже, не оподатковується ПДФО та ВЗ, нецільова благодійна допомога, у тому числі матеріальна, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника ПДФО протягом звітного податкового року сукупно в розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України. Тобто розмір неоподатковуваної нецільової благодійної допомоги 2020 року становить 2 940 гривень (2 102 х 1,4 = 2942,8 грн). Сума перевищення нецільової допомоги над зазначеним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО як інші доходи і підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ – 1,5 %. Сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір, відображається у податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «169»; ► вартість неоподатковуваних дитячих подарунків. Вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи в період з 15 листопада 2019 року до 15 січня 2020 року не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб – батьків, які отримали дитячі святкові подарунки від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів (ст. 3 Закону України від 30 листопада 2000 року № 2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» із змінами (далі – Закон № 2117)). Під дитячими святковими подарунками відповідно до ст. 4 Закону № 2117 слід розуміти набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 % ПМ для працездатної особи, установленого законом на 1 січня звітного податкового року. Отже, неоподатковувана вартість дитячих святкових подарунків становить 168,16 грн (2 102 грн х 8 %), якщо такі подарунки отримано з 01 січня до 15 січня і з 15 листопада до 31 грудня 2020 року. Крім того, з урахуванням нової МЗП: ► максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) становить 15 розмірів МЗП. Отже, протягом усього 2020 року вона становитиме 70 845 гривень (4 723 грн х 15); ► мінімальний страховий внесок з єдиного внеску – становить 1 039,06 грн (4 723 грн х 22 %); Звертаємо увагу, що єдиний внесок у розмірі не менше мінімального (1 039,06 грн за місяць) зобов’язані сплачувати фізичні особи – підприємці (незалежно від обраної ними системи оподаткування) та фізичні особи, які ведуть незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Звільняються від сплати єдиного внеску «за себе» пенсіонери за віком, особи з інвалідністю та особи, які отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.