Богодухівщина

Райдержадміністрація

Корисні посилання







Календар свят. Мова, граматика, спілкування

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє

З 1 липня 2019 запроваджено ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, цільове призначення якої відповідає заявленій діяльності; акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об'єкта. Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник. Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства. Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п'ять років. Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі. Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ згідно із законодавством. Ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на п'ять років. Крім того, Законом України від 18.12.2019 №391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» внесено зміни у статтю 15 Закону України №481/95-ВР: після частини сорок другої доповнити новою частиною такого змісту: «Суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки копії зазначених документів не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального. Зазначені зміни до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України набрали чинності з 29.12.2019. Звертаємо увагу платників податків, що для отримання ліцензій на право оптової торгівлі пальним та право виробництва пального необхідно звертатися до Державної податкової служби України. Для отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним та право зберігання пального необхідно звертатися до ГУ ДПС у Харківській області.

 


Увага! З 1 січня скасовується Звіт про суми податкових пільг

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що з 1 січня 2020 року скасовується Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг з податку на додану вартість контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності. У зв’язку з цим Міністерством фінансів України видано наказ від 20.11.2019 № 488 „Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2011 року № 167” (далі наказ - № 488). Зазначеним наказом вносяться зміни до: форми податкової декларації з податку на додану вартість; уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок; розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України; Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість. Зокрема, розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, здійснюватиметься у додатку 6 до податкової декларації з податку на додану вартість „Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю”. Податкова звітність з податку на додану вартість, у тому числі додаток 6 до податкової декларації з податку на додану вартість, з урахуванням змін внесених наказом 488, подається починаючи із звітного (податкового) періоду за січень 2020 року.

 


Етапи впровадження реєстраторів розрахункових операцій в 2020 році

В податковій службі Харківщини нагадали про етапи впровадження норм законів «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (закони № 128-IX та № 129-IX від 20.09.2019). До 1 жовтня 2020 року РРО не застосовуються тільки платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють: - реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, - та реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я. З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами–підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють: реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет; реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД); діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"; діяльність туристичних агентств, туристичних операторів; діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД); реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. З 1 січня 2021 року використання РРО стане обов’язковим для всіх платників єдиного податку другої – четвертої груп, незалежно від видів діяльності. Як повідомив начальник управління податкових сервісів Сергій Біланчук, кількість платників - фізичних осіб - підприємців 2, 3 групи єдиного податку з ознакою наявності РРО по області станом на 01.01.2020 складає 105244 осіб, з них мають РРО на поточну дату – 1067 платників податків. В податковій службі регіону пропонують не зволікати та завчасно ознайомитися з новаціями. Вдалого дня!

 


Зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

19.01.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.10.2019 № 436 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Наказ № 436) (зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 23.12.2019 за № 1278/34249), яким внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 «Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 03.12.2014 за № 1553/26330. Наказом № 436 визначено період (два місяці з дня набрання чинності Наказом № 436) для подання членами фермерських господарств, які взяті на облік в контролюючих органах як платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до дня набрання чинності Наказом № 436, до контролюючого органу за місцем проживання заяви за формою № 12-ЄСВ з приміткою «Зміни» та підтвердних документів щодо дати набуття членства у фермерському господарстві (договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства, статут фермерського господарства тощо). Також у новій редакції викладено форми заяв: ► про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1 ЄСВ; ► про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7 ЄСВ; ► про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12 ЄСВ. Наказ № 436 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 09.01.2020 № 2.

 


Про справляння у 2020 році платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів

ДПС України надала наступні рекомендації стосовно справляння у 2020 році платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів. Частиною п’ятою ст. 18 Закону України від 13 грудня 2001 року № 2894-III «Про тваринний світ» із змінами визначено, що Порядок справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Порядок) і розміри збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (збір) встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 449 із змінами (далі – Постанова № 449). Нормами абзацу другого пункту 5 Порядку встановлено, що збір за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів – це сума авансового платежу за одержання користувачами квот вилову в розмірі 5 відсотків вартості квоти, щоквартальний збір за фактичний вилов рибних та інших водних живих ресурсів із зменшенням на суму авансового платежу і витрат на здійснення в попередні періоди рибоводно-меліоративні роботи та роботи з відтворення рибних та інших водних живих ресурсів. Механізм справляння збору визначається Інструкцією про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Інструкція), яка затверджена спільним наказом Держкомрибгоспу, Мінекономіки, Мінфіну, Мінекобезпеки та ДПА України від 24.12.1999 № 167/156/299/300/650 та передбачає заповнення і подання до контролюючого органу Розрахунку платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Розрахунок). З метою правильності визначення задекларованих платниками зобов’язань зі збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, а також враховуючи, що Розрахунок затверджено у 2000 році, і в ньому відсутня строка (колонка) «нарахування з початку року за попередній звітний період», а зазначено лише колонку «нараховано за звітний період, грн», то платникам необхідно подавати звітність за квартал, а не з початку року. На підставі пункту 2.2 Інструкції користувач зобов’язаний вести облік вилучених водних ресурсів та щокварталу складати в двох примірниках Розрахунок. Один примірник подається до контролюючого органу за місцем реєстрації користувача, а другий – до органу рибоохорони Держкомрибгоспу України, в зоні діяльності якого користувач здійснює вилучення водних живих ресурсів, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Додатком до цього пункту Інструкції затверджено Форму розрахунку платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів. Згідно з пунктом 2.6 Інструкції платежі за спеціальне використання водних живих ресурсів уносяться користувачем не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

 


Декларування доходів, отриманих фізособою за послуги, надані іншій фізособі

Дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України. Норми встановлені п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити ПДФО з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ). Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників ПДФО – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ). Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка протягом звітного календарного року отримує доходи за надані послуги від іншої фізичної особи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовий збір 1,5 відсотка.

 


Який дохід (нарахований чи виплачений) потрібно зазначати фізичній особі у податковій декларації про майновий стан і доходи?

Деклараційна кампанія 2020 року розпочалась. Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177). У рядку 10 графи 3 розділу II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації вказується сума річного оподатковуваного доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) протягом звітного (податкового) періоду, з урахуванням податків і внесків, які відповідно до закону утримуються з таких доходів (п.п. 1 п. 2 розділу ІІІ Інструкції). Згідно з п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати Декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами розділу ІV ПКУ таке подання є обов’язковим. На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники ПДФО зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Декларації з цього податку. При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ). Враховуючи вищевикладене, при заповненні Декларації у розділі II «Доходи, отримані протягом звітного (податкового) року» у разі, якщо фізична особа зобов’язана подати Декларацію, то така особа зазначає суму нарахованих доходів (у тому числі у вигляді заробітної плати, дивідендів, орендної плати тощо).

 


Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

20 грудня 2019 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі – наказ № 481). У формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) передбачені такі зміни. Основну частину декларації доповнено блоком «Податкові зобов’язання, інші штрафні санкції та пені, визначені відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не пов’язані з виправленням помилок». До цього блоку входять нові рядки, якими передбачено можливість визначення податкових зобов’язань для платників, які використовують пільги відповідно до п.п.142.1 – 142.3 ст.142 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» та п.41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у разі порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів, у яких відображаються: - суми збільшення податкового зобов’язання, за порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів (рядок 35); - штрафні санкції (рядок 36); - пені (рядок 37). Уточнено редакцію рядка 26 декларації щодо відображення сум збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється. Звертаємо увагу, що блок «Наявність додатків10»: - доповнено новим додатком ПП «Інформація про суми податкових пільг»; - додаток ФЗ розділено на графи: П(С)БО та МСФЗ. Декларацію доповнено новим додатком ПП «Інформація про суми податкових пільг». Згідно з положеннями п.п.1 п.2 постанови, яка набирає чинності з 1 січня 2020 року, суб’єкт господарювання, який не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. У зв’язку з цією нормою суб’єкти господарювання, які не сплачують податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг, не подаватимуть до контролюючих органів Звіт про суми податкових пільг, а вестимуть облік сум таких пільг, які відображатимуться у додатку ПП до декларації. У додатку ПП відображаються відомості щодо: - коду пільги та найменування пільги за кожним видом податкових пільг з податку на прибуток підприємств згідно із довідником пільг, затвердженим Державною фіскальною службою України; - суми податку, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти); - строку користування податковою пільгою у звітному періоді; - суми податкової пільги, що використана за цільовим призначенням. Зауважимо, що додаток ПП вперше подаватиметься починаючи зі звітних періодів 2020 року. Також до окремих додатків декларації внесено низку редакційних змін. Більш детально з роз’ясненнями ДПС України щодо змін до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств можна ознайомитись за посиланням:https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74252.html Враховуючи те, що видання наказу № 481 обумовлено змінами з 1 січня 2019 року в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, платникам податку на прибуток підприємств рекомендуємо за базовий звітний (податковий) період – 2019 рік подавати податкову декларацію за оновленою формою.

 


Як подати декларацію про майновий стан і доходи?

Подати декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) можна подати: - особисто або уповноваженою на це особою; - надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; - засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу. Граничний термін подання декларації за звітний (податковий) 2019 рік – 30 квітня 2020 року. У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк. При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

 


Пошук по сайту











Архів новин

Лютий 2020
ПнВтСрЧтПтСбНд
272829303112
3456789
10111213141516
17181920212223
2425262728291

Знайдіть нас на Facebook


Корисні посилання