районна державна адміністрація

Курс на європейську інтеграцію є природним наслідком здобуття Україною незалежності. Його витоки — в історії нашого народу й усвідомленні права жити в демократичній, економічно розвинутій, соціально орієнтованій країні. Європейська інтеграція України відповідає життєвим інтересам українського народу, оскільки зміцнює безпеку держави та позитивно впливає на відносини України з іншими державами, підвищує рівень гарантій політичної незалежності України, сприяє зміцненню міжнародного авторитету України, створює передумови для повноцінної участі України в міжнародному розподілі праці та доступу до зовнішніх ринків, сприяє забезпеченню гарантій верховенства права, дотриманню прав людини, розвитку громадянського суспільства і демократії, побудові соціально орієнтованої ринкової економіки.

Протягом багатьох років правовою основою відносин між Україною та ЄС була Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, підписана 16 червня 1994 та ратифікована Законом України № 237/94-ВР від 10 листопада 1994 року. Ця Угода започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. Угоду про партнерство та співробітництво змінила Угода про асоціацію між Україною та ЄС, зміст якої розроблено конкретно для України. 21 березня 2014 року у Брюсселі було підписано політичну частину Угоди про асоціацію з ЄС за участі українського прем'єр-міністра Арсенія Яценюка. 27 червня 2014 року — Президент України Петро Порошенко підписав другу (економічну) частину Угоди про асоціацію з ЄС. 16 вересня 2014 року Європейський парламент ратифікував Угоду про асоціацію між Україною і Європейським Союзом синхронно з Верховною Радою України. З 01 листопада 2014 р. вступило в силу тимчасове застосування Угоди про асоціацію. Угода про асоціацію між Україною та ЄС дає змогу перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції.

Слід зазначити, вступ до ЄС відбувається в кілька етапів: підписання Угоди про асоціацію; включення в офіційну програму розширення ЄС; подача заявки на вступ; отримання статусу кандидата в члени ЄС; вступ до ЄС. Критерії, яким мають відповідати країни-кандидати на вступ до Європейського Союзу (Копенгагенські критерії), були схвалені на засіданні Європейської Ради у Копенгагені у червні 1993 р. і включають в себе:1) стабільність інститутів, що гарантують демократію, верховенство права, повагу до прав людини, повагу і захист національних меншин (політичні критерії); 2) наявність дієвої ринкової економіки і здатність витримувати конкурентний тиск і дію ринкових сил у межах ЄС (економічні критерії); 3) здатність взяти на себе зобов’язання, що випливають з членства в ЄС, включаючи суворе дотримання цілей політичного, економічного, валютного союзу (інші критерії). Щодо валютно - фінансових аспектів інтеграції України до Європейського Союзу, то у 1992 р. у Маастрихті було сформульовано основні вимоги до країн, які бажають приєднатися до Європейського валютного союзу (Маастрихтські критерії). Маастрихтські критерії валютної конвергенції країн ЄС передбачають: стабільність цін: середній річний рівень інфляції в окремій країні не має перевищувати відповідний рівень трьох країн ЄС із найкращими показниками і не може бути вищий за 1,5 %; «бездефіцитність бюджету»: внутрішній борг окремої країни не перевищує 60 % ВНП, а зовнішній — 3 %; збалансованість процентних ставок: їхній середній річний рівень в окремій країні не має перевищувати відповідний рівень країн ЄС із кращими показниками і не може бути вищий за 20 %; стабільність валютних курсів: валюта окремих країн не девальвується без згоди інших країн-учасниць і має відповідати нормам ЄС.

Європейська інтеграція – це ключовий пріоритет зовнішньої політики України, який передбачає проведення системних реформ в усіх сферах життя відповідно до норм та стандартів ЄС, кінцевою метою якої є набуття Україною членства в Європейському Союзі. Основним завданням насьогодні є виконання Угоди про асоціацію, невід’ємною складовою якої є зона вільної торгівлі, шлях до встановлення якої було відтерміновано до кінця року задля адаптації вітчизняних виробників до жорстких умов конкуренції на ринках Старого Світу. Завдяки домовленостям, наша держава до кінця 2015 року продаватиме свої товари на ринках ЄС безмитно. Натомість на нашому ринку європейська продукція обкладатиметься митом за правилами СОТ.

Постійним пріоритетом зовнішньої політики є захист і заохочення прав людини та співпраця у цій галузі з іншими країнами світу та в рамках міжнародних організацій, захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном, створення сприятливих зовнішньополітичних умов для розвитку української нації, її історичної свідомості, національної гідності українців, а також етнічної, культурної, мовної, релігійної самобутності громадян України усіх національностей.

З метою забезпечення своїх національних інтересів Україна проводить активну багатосторонню політику в універсальних та регіональних міжнародних організаціях. Її участь в ООН спрямована на відстоювання і просування інтересів держави у процесі прийняття світовою спільнотою тих рішень, які мають або можуть мати вплив на безпеку нашої країни, її успішний політичний, економічний та соціально-культурний розвиток. Діяльність у рамках ОБСЄ є важливим фактором зміцнення регіональної безпеки і стабільності в Європі. Участь у роботі Ради Європи є вагомим чинником інтеграції України у єдиний європейський правовий простір. Україна робить внесок у вдосконалення і розвиток європейської системи колективної безпеки, продовжує конструктивне співробітництво з НАТО та іншими військово-політичними структурами з усіх питань, що становлять взаємний інтерес.

Окремим важливим напрямком співпраці нашої держави з ЄС є безвізовий діалог, реалізація якого дозволить Україні в майбутньому досягти безвізового режиму поїздок громадян до країн-членів ЄС, в т.ч. „Шенгенської зони".

Важливо забезпечити відповідність нормам та стандартам ЄС всіх законів та підзаконних актів, які мають ухвалюватися в процесі здійснення реформ. Що ж зроблено Парламентом на шляху реформ?

Національна безпека і оборона: вдосконалення координації і контролю у сфері національної безпеки і оборони (на РНБО покладені повноваження: реагування на кризи, що загрожують); на Президента покладається обов’язок утворити військово-цивільні адміністрації, якщо місцеве самоврядування у районі проведення АТО не працює; звільнення від оподаткування продукції оборонного замовлення; дозволено збільшувати армію в особливий період (чисельність Збройних Сил України - не більше 250 000).

Реформа судоустрою та боротьба з корупцією: забезпечення права на справедливий суд (прозорий конкурс на призначення суддів на будь-які посади; запровадження інститутів суддівського досьє; відкриття інформації щодо суду, який розглядає справу, стадії її розгляду, місця та часу засідань; підвищення вимог до кандидатів на посаду суддів, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради юстиції; впровадження гарантій права на фото- та відео зйомку; надання повного доступу до всіх судових рішень; суди однаково застосовуватимуть норми матеріального та процесуального права); відкриття вільного та безоплатного доступу через веб-портал до інформації про використання публічних коштів: державного та місцевих бюджетів; державних цільових фондів, фондів соцстрахування, Пенсійного фонду, державних та комунальних підприємств, НБУ та інших державних банків, кредитних ресурсів, наданих під державні та місцеві гарантії; забезпечення діяльності Національного Антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції.

Фінансова стабілізація: тимчасове запровадження додаткового імпортного збору, звільнення від оподаткування гуманітарної допомоги; зобов’язання банкам провести реструктуризацію; встановлено спрощений порядок капіталізації банків; НБУ зобов’язано відносити банк-банкрот до категорії неплатоспроможних; Мінфін уповноважено керувати корпоративними правами держави у статутному капіталі реструктуризованого банку; встановлено мораторій на розподіл чистого прибутку банку та викуп банком розміщених ним акцій; збільшено видатки на субсидії на допомогу вимушеним переселенцям на житло для учасників АТО на обслуговування державного боргу України тощо. Внесено зміни до Податкового кодексу України: підвищено ставку ренти на природний газ до 70% (економічний ефект + 9 млрд.гривень); підвищено ренту на залізну руду, збільшено ренту за транзит аміаку; підвищено відповідальність керівників банків, контролерів та власників істотної участі у банку; встановлено майнову відповідальність пов'язаних з банком осіб за збитки завдані банку; гарантовано повернення коштів клієнтів, банком, що проводить ризикові операції; посилено ефективність банківського нагляду.

Дерегуляція та захист прав інвесторів: перевірки малих підприємств податковими органами заборонено до кінця 2016 року; скорочено майже на половину кількість ліцензій; нотаріусам дозволено реєструвати оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Децентралізація влади: підвищення самостійності місцевих бюджетів через: їх затвердження незалежно від прийняття Держбюджету; надання права радам самостійно обирати установи з обслуговування своїх коштів; формування "єдиного кошику" доходів; наділення всіх міськрад облцентрів правом на взяття кредитів; спрощення процедури надання гарантій та отримання запозичень від МФО; стимулювання громад до об'єднання та перехід на прямі міжбюджетні відносини з Держбюджетом; розширення дохідної бази місцевих бюджетів за рахунок: 10% податку на прибуток підприємств - до обласних бюджетів; 100% акцизного податку – до міських бюджетів; 80% екологічного податку; фінансування сільських та районних дитсадочків, бібліотек, клубів, тощо через обов’язкові трансфери з районного бюджету в обсягах, не менших за обсяги минулого року.

Серед основних здобутків вищого законодавчого органу у сфері зовнішньої політики- відмова від здійснення політики позаблоковості, визнання Росії державою-агресором, формування та початок роботи всіх парламентських делегацій України у міжпарламентських організаціях.

Нині у Парламенті України відбувається робота зі здійснення конституційної реформи у частині децентралізації врядування. Серед першочергових завдань підготовка нового закону про місцеві вибори, який забезпечить прозорість виборчого процесу.

Розпочався дуже важкий, але важливий шлях реформ. Ми отримали дуже важливі зміни і до бюджету, і до законів, пов’язаних із пенсійним забезпеченням. Підвищення тарифів і цін є надзвичайно болісним для людей. Однак інших варіантів для країни, яка водночас у війні й у дуже складній економічній ситуації, просто немає.

Провідний спеціаліст
Богодухівського районного управління юстиції
Н.Д.Бондаренко