Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє

Продали нерухомість: що з оподаткуванням?

Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. При цьому умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, яке отримане таким платником у спадщину.Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається. У разі отримання платником податку протягом звітного податкового року доходу від продажу більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у абзаці першому цього повідомлення, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в абзаці першому, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Податкового Кодексу – 5 відсотків. У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об'єкта незавершеного будівництва.

 


Розрахунок найманих працівників у ФОП – платника єдиного податку: на що звернути увагу

ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають: - у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами, - у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, - працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Одним із критеріїв перебування на спрощеній системі оподаткування для підприємців - платників єдиного податку 2-ї групи є не перевищення кількості осіб, які одночасно перебувають з ним у трудових відносинах 10 осіб. Тобто, з метою перевірки права перебування на спрощеній системі оподаткування, при розрахунку загальної кількості найманих осіб у підприємця, не враховуються вищезазначені працівники. Зазначена норма передбачена п.п. 291.4.1 ст. 291 Податкового кодексу України.

 


Підприємець – єдинник перевищив допустимий розмір доходу: що треба знати?

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує підприємцям про наслідки перевищення допустимого розміру доходу при застосуванні спрощеної системи оподаткування. Підприємці - платники єдиного податку 1-ї групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу 300 тис. грн., з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку 2-ї або 3-ї групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%. Платники єдиного податку 2-ї групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 1,5 млн грн, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку 3-ї групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%. Підприємці - платники єдиного податку 3-ї групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 5 млн грн, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування. У всіх випадках Заяви подаються не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

 


Набрав чинності Указ Президента України щодо забезпечення сприятливих умов для діяльності фізичних осіб – підприємців

19.10.2019 набрав чинності Указ Президента України від 17 жовтня 2019 року № 761/2019 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення сприятливих умов для діяльності фізичних осіб – підприємців» (далі – Указ № 761). З метою покращення умов для розвитку підприємництва, здійснення фізичними особами підприємницької діяльності, Указом № 761 встановлено Кабінету Міністрів України внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти, спрямовані, зокрема, на: ► запровадження дворічного мораторію на проведення перевірок фізичних осіб – підприємців (крім тих, які здійснюють високорентабельні види діяльності з істотними ризиками ухилення від оподаткування) щодо дотримання ними порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій; ► пом’якшення відповідальності фізичних осіб – підприємців за порушення ними встановленого порядку подання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій; Крім того, Кабінету Міністрів України належить, зокрема: ◄ вжити необхідних заходів для забезпечення прозорих і необтяжливих процедур реєстрації розрахункових операцій під час реалізації товарів (надання послуг) через мережу Інтернет та надання роз’яснень щодо порядку застосування таких процедур; ◄ забезпечити з 01 січня 2020 року можливість тестування платниками податків під час здійснення розрахункових операцій безкоштовного програмного рішення для використання такими платниками програмних реєстраторів розрахункових операцій. Указ № 761 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 19.10.2019 № 200.


Про звітування юросіб у разі переходу в середині року зі спрощеної системи оподаткування на загальну

Податковим (звітним) періодом для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, а платників єдиного податку четвертої групи – календарний рік. Норми встановлені п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Податковими (звітними) періодами для платників податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ). З урахуванням положення п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ платники єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування в середині року, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року. Отже, у разі переходу платника єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами та доповненнями (далі – Декларація), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року. Крім того, оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник податку разом з Декларацією повинен подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).

 


Відповідальність ФОП, яка річний звіт з єдиного внеску подала не за встановленою формою

Форми та строки подання звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435). Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 435 визначено, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, без використання праці найманих працівників, формують та подають Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом, за формою згідно з таблицею 1 додатка 5 до Порядку № 435. Якщо ФОП подала до контролюючого органу звітність не за встановленою формою, то відповідно до п. 7 частини 11 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями органом ДПС здійснюється накладення на таку особу штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, згідно з частиною першою ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП), зокрема, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від 30 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165¹ КУпАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від 40 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 


Особливості складання податкової накладної управителем майна, який веде окремий облік з ПДВ

Для цілей оподаткування ПДВ платником цього податку є особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном. Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми встановлені п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону. Взяття на облік договору управління майном здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору. Управителю майна при взятті на облік договору управління майном присвоюється 9-значний реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який використовується для сплати податків, виконання прав та обов’язків платника податків за договором окремо від власної діяльності. Цей номер згідно з п. 1.6 розділу I Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233), із змінами є також індивідуальним податковим номером платника ПДВ для особи – управителя майна. Відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267) із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1307), при здійсненні господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, отриманого в управління за договорами про управління майном, податкова накладна складається особою – управителем майна, яка веде окремий облік з ПДВ таких господарських операцій та відповідальна за утримання і внесення ПДВ до бюджету. При цьому у такій податковій накладній у графі «Постачальник (продавець)» зазначається найменування управителя майна, а у графах «Індивідуальний податковий номер» та «Податковий номер» зазначається присвоєний 9-ти значний номер. Решта реквізитів податкової накладної заповнюються у відповідності з Порядком № 1307.

 


Оподаткування ПДФО матеріальної допомоги, яка надається роботодавцем систематично

Для цілей розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Норми встановлені п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Об’єктом оподаткування ПДФО резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ). До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). Отже, якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, наприклад, допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставкою 18 відсотків, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, з врахуванням вимог п. 164.6 ст. 164 ПКУ. Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то її оподаткування регулюється п. 170.7 ст. 170 ПКУ. Згідно з абзацом третім п.п. 170.7.1 п. 170.7 ст. 170 ПКУ нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення умов або напрямів її витрачання. Згідно з абзацом першим п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника ПДФО протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року, (у 2019 році – 2 690,00 гривень). Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО згідно з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставкою встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

 


Чи можна отримати довідку про присвоєння реєстраційного номера в ДРФО в електронному вигляді?

Нормами п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) у порядку, визначеному ПКУ. Фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за ф. № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу (п. 70.5 ст. 70 ПКУ). Порядок та процедура реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі визначаються Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 (далі – Положення № 822). Пунктом 9 розд. VII Положення № 822 визначено, що для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, фізична особа пред’являє документ, що посвідчує особу. Працівник контролюючого органу перед тим, як видати фізичній особі документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, зобов’язаний пересвідчитися, що в паспорті у формі книжечки відсутня відмітка про наявність у цієї особи права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта або таку відмітку скасовано (анульовано) та у паспорті у формі картки відсутній запис про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків. Якщо фізична особа має у своєму паспорті відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, вважається недійсним. Отже, при отриманні документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, фізичній особі необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу, у зв’язку з чим отримати його в електронному вигляді неможливо. Разом з тим фізичні особи мають право, використовуючи кваліфікований електронний підпис, подавати в електронному вигляді Облікову картку за ф. № 1ДР та Заяву за ф. № 5ДР через приватну частину Електронного кабінету на офіційному вебпорталі ДПС. При заповненні Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР в електронному вигляді, платник податків самостійно обирає Центр обслуговування платників, де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.


Створення та подання фінансової звітності можливо за допомогою Електронного кабінету

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ. Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, зокрема, платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною. Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557). Згідно з п. 3 розділу ІІ Порядку № 557 платник, зокрема, створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів. Для платників податків, які відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ обрали спосіб подання звітності засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі і за допомогою Електронного кабінету), на вебпорталі ДПС України ведеться та підтримується в актуальному стані рубрика «Електронна звітність». У рубриці «Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Повідомлення платникам податків про подання електронної звітності» викладено повідомлення щодо приймання та обробки фінансової звітності за різними форматами. При створенні звітності, яка подається до Державної податкової служби України і Державної служби статистики України, слід використовувати формати з першою літерою «S». Звітність, яка подається тільки до Державної податкової служби України, формується за форматами з першою літерою «J». Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС (http://tax.gov.ua/). У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету в розділі «Допомога» розміщено допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності». В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати звітність, зокрема фінансову. При формуванні відповідної фінансової звітності користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму фінансової звітності за звітний період, щодо якого здійснюється звітування/уточнення. В наступному вікні обирає «стан документа» (звітний документ/новий звітний документ/уточнюючий документ) та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».