Увага! Важлива інформація!

Головне управління ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що приймання вхідної кореспонденції здійснюється через скриньки, які встановлені у холах адмінбудинків ГУ ДПС та управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів ГУ ДПС. Виїмка кореспонденції здійснюється працівником управління забезпечення роботи ГУ ДПС щогодини протягом робочого дня з 9 год. 00 хв. до 17 год. 30 хв., у п’ятницю з 9 год. 00 хв. до 16 год. 15 хв. (крім вихідних та святкових днів).Інформацію про реєстрацію документів, що надійшли до ГУ ДПС від органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, ФОП, адвокатів, арбітражних керуючих, нотаріусів можна отримати за телефоном: тел. +38 (057) 702 86 04.Інформацію про реєстрацію звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації, що надійшли до ГУ ДПС можна отримати за телефоном: тел. +38 (057) 702 86 01.

 

Отримай ЕЦП та надавай звітність on-line

ГУ ДПС у Харківській області з метою запобігання поширення вірусу COVID-19 закликає платників податків користуватися електронними сервісами ДПС для надання податкової звітності. Доступ до численних електронних сервісів податкової служби надає електронний цифровий підпис (ЕЦП), зокрема, до Електронного кабінету, за допомогою якого можна звертатися до ДПС за послугами в on-line режимі.Платник (юридична особа, самозайнята особа, фізична особа тощо) має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.Зокрема, платник може отримати безкоштовно кваліфікований електронний підпис у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту Державної податкової служби України (скорочено – КНЕДП ІДД ДПС). Отримати необхідну інформацію щодо переліку документів, необхідних для отримання кваліфікованої електронної довірчої послуги в КНЕДП ІДД ДПС можна на офіційному сайті за адресою:http://acskidd.gov.ua, розділ «Отримання електронних довірчих послуг».Також існує можливість отримання послуг кваліфікованого електронного підпису не лише в КНЕДП ІДД ДПС, але звернувшись до будь-яких інших кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг, перелік яких розміщено на офіційному сайті центрального засвідчувального органу Міністерства цифрової трансформації України за адресою:http://czo.gov.ua, розділ «Довірчі послуги». Зокрема отримати ЕЦП можна on-line через Приват24.

 

Оподаткування відсотків за депозитними вкладами

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що до пасивних доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать відсотки на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок.Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді відсотків є особа, яка здійснює таке нарахування.Доходи, у вигляді відсоткіів на суми банківських депозитних рахунків, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.Ставка податку на доходи фізичних осіб на доходи у вигляді відсотків на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок встановлюються у розмірі 18 % до бази оподаткування.Такі доходи є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 %.У строки, визначені для місячного податкового періоду, податковим агентом до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18 % із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків (пп. 170.4.1 ст. 170 Податкового кодексу).Отже, банківська установа, яка є податковим агентом, перераховує податок на доходи фізичних осіб із сум відсотків, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб. Таке перерахування здійснюється у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

 

Декларування спадщини

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який згідно із Податковим кодексом України (далі – ПКУ) оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації. Слід нагадати, що за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення. Відповідно до п. п. 164.2.10 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ.Об’єкти дарування подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом ІV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ПКУ).Згідно із п. 174.3 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Водночас п. 179.2 ПКУ визначено, що відповідно до розділу IVПКУ обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ПКУ.

 

Нові правила застосування РРО відтерміновано!

18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533), яким внесено зміни до законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX«Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг». Внесеними Законом № 533 змінами для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої груп відтерміновано застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО, а також застосування штрафних санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), а саме: ► до 01 серпня 2020 року відтерміновано впровадження застосування програмних РРО; ► до 01 січня 2021 року відтерміновано застосування РРО та/або програмних РРО для окремих видів діяльності; ► до 01 квітня 2021 року відтерміновано запровадження обов’язкового використання РРО та/або програмних РРО для всіх платників єдиного податку другої – четвертої групи; ► до 01 січня 2021 року відтерміновано застосування санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону про РРО за порушення порядку проведення розрахункових операцій. Нагадуємо, що Закон № 533 набрав чинності 18.03.2020.

 

Звільнення від подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з подання декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вважається виконаним, відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо платник ПДФО отримував доходи:► від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;► лише від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ;► від операцій продажу (обміну) майна, дарування в разі нотаріального посвідчення договорів, за якими був сплачений ПДФО відповідно до розділу IV ПКУ;► у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділом IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.Крім того, п. 179.4 ст. 179 ПКУ визначає коло осіб, які звільняються від обов’язку подання податкової Декларації, а саме: а) незалежно від виду й суми отриманих доходів платниками ПДФО, які: ● є малолітніми/неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у т.ч. батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року; ● перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання Декларації; ● перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; ● перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року; б) в інших випадках, визначених розділом IVПКУ. При цьому додатково повідомляємо, що за 2019 рік платниками ПДФО, які зобов’язані подати Декларацію, така Декларація подається до 01 липня 2020 року. Відповідні зміни внесено до ПКУ Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)».

 

Наполягайте на офіційному працевлаштуванні

Ст. 43 Конституції України передбачає право кожного громадянина на працю, що гарантує офіційне працевлаштування. Так, відповідно до зазначеної статті кожен громадянин має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.Отже, нагадуємо роботодавцям про необхідність офіційного оформлення трудових відносин з найманими працівниками та звертаємо увагу, що негативні наслідки застосування неоформленої праці для роботодавців, – це суттєва фінансова та адміністративна відповідальність, а також втрата репутації надійного партнера, яка є необхідною для розвитку й процвітання бізнесу, відчуття комфорту в його веденні. Для найманих працівників нелегальні трудові відносини – це втрата соціальних виплат, серед яких перш за все – пенсії, виплати по лікарняних листах, виплати допомоги у зв’язку з втратою роботи тощо.Кожен громадянин нашої країни має усвідомлювати, що офіційні трудові відносини гарантують захищене майбутнє, а офіційна заробітна плата забезпечує наповнення бюджетів та фондів соціального захисту громадян, сприяє формуванню бюджетів громад, на території яких вони здійснюють свою діяльність.

 

Спадковий договір: у кого виникає дохід?

Нормами ст. 1 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.Поняття та види договору визначено ст. 626 ЦКУ.За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача (ст. 1302 ЦКУ).Згідно з п. 1 ст. 1304 ЦКУ спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження (ст. 1307 ЦКУ).Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (ст. 1 ПКУ).Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий, зокрема, резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні. Оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом ІV ПКУ, відповідно до ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ із застосуванням ставки податку 18 % (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 ПКУ). Враховуючи вищевикладене, спадковий договір є правочином, що покладає на його сторін (набувача та відчужувача) взаємні зобов’язання, тому дохід у розумінні ПКУ виникає як у відчужувача в залежності від умов цього договору так і у набувача після смерті відчужувача.

 

Суб’єкти господарювання тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за себе

З 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску лише за себе фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які проводять незалежну професійну діяльність; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.Вони можуть прийняти рішення самостійно відобразивши цю інформацію у звітності.Якщо платник вже здійснив оплату внесків за березень та квітень 2020 року, до набрання чинності Закону України від 17.03.2020 №533, такі суми зараховуватимуться податковими органами (без будь-яких заяв платників єдиного внеску) у рахунок майбутніх платежів (за умови відсутності у такого платника сум недоїмки, штрафних санкцій та/або пені по цьому внеску) відповідно до закону про ЄСВ, крім випадків самостійного визначення такими платниками бази нарахування єдиного внеску за звітний період у Звіті.

 

До уваги платників плати за землю – фізичних та юридичних осіб!

Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX«Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18.03.2020, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема п. 524. Відповідно до п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 30 квітня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до   п. 286.2 ст. 286 ПКУ подали податкову декларацію з плати за землю, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплатити плату за землю за відповідні місяці. Фізичним особам – платникам плати за землю перерахунок здійснюється контролюючим органом.