7 серпня Богодухівщина відзначила подвійне свято - 68-річницю визволення м. Богодухова від фашистських загарбників і День міста.

Немає для нас, жителів району, свята величнішого і важливішого, ніж День визволення міста, сіл і селищ Богодухівщини від німецько-фашистських загарбників.

Зранку в місті відбувалися всі урочисті заходи, що проходять 7 серпня традиційно: керівники району, міста, почесні гості, представники трудових колективів, молодь поклали квіти до братської могили на міському цвинтарі. Настоятель Свято-Покровського храму о.Стефаній відслужив панахиду, вшанували пам’ять про загиблих біля пам’ятного знака «Т-34». Все як завжди, урочисто і святково. Лише ветеранів з кожним роком, місяцем, днем меншає…

Біля Меморіалу Слави пройшов урочисто-траурний мітинг за участю ветеранів, представників трудових колективів, районних осередків політичних партій та громадських організацій, громадськості району. Звертаючись до присутніх голова райдержадміністрації Коновалов Л.С., голова районної ради Тризна Д.К., міський голова Бєлий В.М. зазначили, що подвиг воїнів-визволителів непідвладний часу, як і безмежна наша вдячність всім, хто відстояв наше місто, наш край, виявив нездоланну мужність та незламність духу. Роки не зможуть стерти з нашої пам’яті жодної події, пов’язаної з боротьбою за свободу і незалежність нашого краю. Золотими літерами вписані в літопис Богодухівщини імена тих, хто був учасником визвольних боїв, хто ціною власного життя і крові відвоював її мирне сьогодення.

Висловили слова подяки і пошани ветеранам за їх героїчне життя, яке є яскравим прикладом любові до рідної землі для усіх повоєнних поколінь, за мирне небо над нашими головами. Побажали міцного здоров’я, щасливої долі, добра і радості на довгі роки життя.

Серед почесних гостей були учасники боїв за визволення нашого міста почесні громадяни міста, ветеран 5-ї гвардійської армії, учасник боїв за визволення нашого міста, генерал-майор авіації Новіков С.Я. з Мінська та М.М.Турченко, професор з м. Харкова, генерал-майор, почесний громадянин міста Б.В.Карелін, донька Героя Радянського Союзу, начальника інженерних військ 1-ї гвардійської червонопрапорної танкової армії Ф.П.Харчевіна - Н.Ф.Харчевіна м. Москва, Бочарова М.М., член Московської ради ветеранів 1-ї гвардійської червонопрапорної танкової армії, керівник ансамблю фронтової пісні «Пошук» м. Москва, Кокіна О.В., директор районного історико-краєзнавчого музею м. Будівельник Белгородської області.

День визволення рідної землі - це свято, яке щороку приходить до нас незгасною і нетьмяніючою зіркою першої величини. Бо ми усі завдячуємо нашим визволителям своїм життям. Тільки в боях за Богодухівщину загинуло 1080 солдат і офіцерів; на нашій землі покоїться прах шести з половиною тисяч радянських воїнів з різних куточків колишнього Радянського Союзу. Майже кожна сім’я наших земляків втратила на війні батька, сина, брата, діда… І ми не маємо права забувати той величний подвиг.

Ну а ввечері на центральній площі міста відбулися святкові заходи з нагоди Дня міста.

Богодухівщина - один із найпрекрасніших і наймальовничіших куточків Слобожанщини, де живуть працьовиті люди, які щиро люблять свій край - не стали стримувати власних щирих емоцій у своїх вітальних словах на адресу богодухівчан голова райдержадміністрації Коновалов Л.С. та міський голова Бєлий В.М. - Велич будь-якого краю, звичайно ж, - це його люди. Тож нехай із кожним роком наша земля стає заможнішою й красивішою, хай народжуються тут діти, а ми робитимемо все задля того, щоб їхнє майбутнє було щасливим і безхмарним.

Ну і, звичайно, на іменини прийнято дарувати подарунки. Цього разу подарунок для мешканців району підготував депутат Верховної Ради України III та IV скликань Біловол О.М., який подарував центральній районній лікарні медичне обладнання. Ну а виступ легендарної групи «Фрістайл» став справжнім сюрпризом для всіх присутніх на святі.

Допізна богодухівську публіку розважали відомі та самодіяльні артисти. Що ж до самого слобожанського міста-іменинника, то, напевно, є всі підстави сказати: Богодухів упевнено крокує з минулого в майбутнє. Бо й самому місцевому люду, попри все, хочеться дивитися в обнадійливу перспективу…