районна державна адміністрація

На виконання вимог Конвенції про права осіб з інвалідністю затверджено державну цільову програму, яка спрямована на заохочення, захист і забезпечення повного й рівного здійснення особами з інвалідністю всіх прав людини та основоположних свобод в усіх сферах суспільного життя з урахуванням положень Конвенції, а також вжиття заходів щодо поважного ставлення до притаманної їм гідності.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, гарантії для таких осіб щодо можливості участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями та інтересами визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Особи з інвалідністю реалізовують право на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Наразі, відповідно до вищезазначеного Закону рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості може проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З метою створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, які зареєстровані у державній службі зайнятості, роботодавцям можуть надавати дотацію за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів.

В свою чергу, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані:

-       виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця;

-       створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

-       забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством;

-        надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю;

-       звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Законним підтвердженням створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування органів зайнятості щодо наявності вільних робочих місць для таких осіб, є звіт форми № 3-ПН.

Слід зазначити, що на вимогу «Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, роботодавці також зобов’язані:

1) подавати (надсилати рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю;

2)  подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю Центру зайнятості за місцем їх реєстрації, як платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Підприємствам, установам, організаціям, у тому числі фізичним особам, які використовують найману працю, за працевлаштування осіб з інвалідністю за направленням державної служби зайнятості, можуть надаватися компенсації, визначені Законом України "Про зайнятість населення".

На законодавчому рівні для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця.

Таким чином, обов’язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

В результаті виявлення порушень законодавства в ході проведення планової чи позапланової перевірки посадовими особами Державної інспекції з питань праці, складається Протокол про адміністративне порушення за ст. 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), а після цього  саме рішення про накладення адміністративного штрафу вже приймається в судовому порядку.

В разі утворення перешкод особам з інвалідністю у реалізації  їх права щодо працевлаштування настає юридична відповідальність, що полягає у виникненні обов’язку сплати адміністративно-господарських санкції.    Підставою настання такої відповідальності є бездіяльність роботодавця, яка має наслідок позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю, до таких підстав відносяться:

-не виділення роботодавцем та не створення робочих місць для осіб з інвалідністю;

- не надання державній службі зайнятості інформації щодо наявності вільних робочих місць для осібз інвалідністю;

- не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Крім того, відповідно ч. 2 ст. 181-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  через невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування таких осіб передбачено накладення штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У випадку невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавець повинен щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте нею. А при порушенні термінів сплати таких адміністративно-господарських санкцій нараховується пеня, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сума таких санкцій пропорційно залежить від кількості осіб, що працюють на цьому підприємстві. Таким чином, коли на підприємстві працює:

♦ 8 – 15 осіб, то розмір санкцій дорівнює половині середньорічної зарплати штатного працівника;

♦ 15 і більше осіб – розмір санкцій дорівнює середньорічній зарплаті штатного працівника.

Адміністративна відповідальність настає також при  порушенні роботодавцем норм Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», що виявляється у відмові у працевлаштуванні особі з інвалідністю, яка звернулася до роботодавця самостійно чи була направлена до нього державною службою зайнятості.

У разі якщо Ви маєте додаткові питання по цій статті чи ваші права порушують, або Ви потребуєте допомоги в судах, і не маєте коштів на адвоката  - звертайтеся в Богодухівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що працює з понеділка по четверг з 08-00 год. до 17-00 год., в пятницю з 8-00 год. до 15-45 год. за адресою: м. Богодухів, вул. Покровська, 5. тел. (05758) 3-01-82, моб.+380688163391.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги       0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).