районна державна адміністрація

Власник житлового приміщення може зустрітися з перешкодами та незручностями при реалізації своїх прав домоволодіння у зв’язку з наявністю зареєстрованих осіб, що користувалися його житлом, але наразі не проживають у ньому. Це і надмірне нарахування плати за комунальні послуги, і відсутність можливості отримати житлову субсидію та і взагалі людина позбавляється можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, адже якщо ви захочете, наприклад, продати своє помешкання, то покупця будуть «відлякувати» особи, які там зареєстровані.

У разі якщо особа, яка не є власником, не проживає протягом певного часу і добровільно не бажає звернутися до міської (селищної) ради у відділ державної реєстрації для зняття з реєстрації місця проживання, вирішити дану проблему і визнати особу такою, що втратила право на користування житловим приміщенням можливо за рішенням суду.

Згідно Конституції України, кожна особа має право на житло і ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст. 379 Цивільного кодексу України ( далі- ЦК) житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. Реалізуючи своє право на житло людина може користуватись тільки тим житлом, право користування яким у неї виникло на підставі правочину, або на підставі закону. Таке право виникає у власника житла, членів його сім’ї, орендаря (наймача) житла та членів його сім’ї.

Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ(майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 405 ЦК України регулюється право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом, зазначає, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до статті 72 Житлового кодексуУкраїни визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
          Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
            Отже, на стороні позивача можуть виступати власник житлового приміщення, наймач, члени його сім'ї, в тому числі ті, за якими зберігається право на користування житлом як за тимчасово відсутніми, або ті, що отримали броню. Також позивачем може бути житлово-експлуатаційна організація.

Слід звернути увагу, що особи, які користуються жилою площею тимчасово, тобто не мають самостійного права на нього (піднаймачі, тимчасові мешканці), не мають права на пред'явлення такого позову.

У разі вирішення спору у судовому порядку необхідно звернутися до суду з позовною заявою, яка повинна відповідати нормам Цивільного процесуального кодексу України. В позовній заяві про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням зазначаються:

-       дані відповідача (тобто тієї особи, яку потрібно зняти з реєстрації місця проживання);

-       дані зацікавлених осіб, таких як відділ державної реєстрації;

-       викладається суть позовних вимог, тобто описується за яких обставин особа була зареєстрована, протягом якого часу не проживає;

-       інші  обставини, які доказують, що особа втратила право проживати у житловому приміщенні.

До позовної заяви додаються докази, якими можуть бути:

1.   Довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку .

2.   Копії документів, які підтверджують, що позивач є власником житла (договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину та інші).

3.   Акт вуличного депутата в якому засвідчується факт, що особа не проживає протягом певного часу, або Акт про непроживання, засвідчений ЖЕК, ОСББ.

4.   Копія квитанцій про сплату комунальних послуг;

5.   Покази свідків.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» до  позовній заяві про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням необхідно додати квитанцію про сплату судового збору, який становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, встановленого станом на поточний рік (908,00 грн).

У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, суд з'ясовує причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У випадку визнання судом поважності таких строків непроживання, суд може відмовити у задоволені позову.

До поважної причини відсутності відповідача понад встановлені строки відносяться:

·       призов на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти років перебування на дійсній військовій службі;

·       тимчасовий виїзд з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;

·       поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника - протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника, якщо в будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї;

·       виїзд в зв'язку з виконанням обов'язків опікуна (піклувальника) - протягом усього часу виконання цих обов'язків;

·       влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;

·       виїзд для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;

·       взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.

У разі якщо суд дійшов висновку і виніс рішення про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, таке рішення повинно набрати законної сили. Після чого власнику жилового приміщення необхідно звернутись з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до органів реєстрації: до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, за місцезнаходженням житлового приміщення, або до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому зареєстрована особа.

У разі якщо Ви маєте додаткові питання по цій статті чи ваші права порушують, або Ви потребуєте допомоги в судах, і не маєте коштів на адвоката  - звертайтеся в Богодухівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що працює з понеділка по четверг з 08-00 год. до 17-00 год., в пятницю з 8-00 год. до 15-45год. за адресою: м. Богодухів, вул. Покровська, 5. тел. (05758) 3-01-82, моб.+380688163391.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).