районна державна адміністрація

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Кодексу законів про працю України,  під час працевлаштування роботодавці не мають права встановлювати випробування для одиноких матерів, які мають дитину до 14 років або дитину з інвалідністю.

Крім того, законодавство прямо забороняє відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з наявністю дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю, у разі відмови у прийнятті на роботу – зобов’язує роботодавця повідомити причини відмови письмово (ч. 1 ст. 184 Кодексу законів про працю України).

Одинокі матері також мають ті ж самі гарантії, що і жінки без цього статусу:

• заборона залучення до робіт у нічний час, надурочних робіт і робіт у вихідні дні, а також направлення у відрядження жінок, які мають дітей до трьох років;

 • залучення жінок, що мають дітей віком від трьох до 14 років або дітей з інвалідністю, до надурочних робіт або направлення у відрядження лише за їх згодою;

 • право на переведення жінок, які мають дітей до трьох років, на іншу легшу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною трьох років (ст. 176, 177, 178 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до Закону України «Про відпустки», одинокою матір’ю вважається жінка, яка виховує дитину без батька (п. 5 ч. 12 ст. 10, ч. 1 ст. 19 Закону), про утримання дитини без батька мова не йде. Саме таке визначення використовується при вирішенні питання щодо додаткової відпустки, на яку має право одинока матір. Одинока матір, батько дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, має право на додаткову оплачувану відпустку один раз на рік тривалістю 10 календарних днів, а якщо вона має двоє і більше дітей – 17 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 182-1 Кодексу законів про працю України, ст. 19 Закону України «Про відпустки»).

Крім щорічної відпустки, одинока матір  також має право на отримання додаткової відпустки незалежно від того, скільки часу вона відпрацювала у роботодавця, а також, працює вона повний чи неповний робочий день, за умови що вона працює.

Якщо одинока матір не скористалася правом на соціальну відпустку у попередніх роках, то невикористані дні відпустки накопичуються та можуть бути використані у будь-який час за погодженням з роботодавцем, а в разі звільнення – одинока матір має право отримати компенсацію за всі невикористані дні цієї відпустки.

Враховуючи, що додаткова соціальна відпустка надається один раз протягом календарного року і за цей час статус одинокої матері може змінитися, роботодавець має право вимагати підтвердження матері одиначки один раз на рік.

Відповідно ч. 3 ст. 184 Кодексу законів про працю України забороняється звільнення одиноких матерів, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

У разі якщо Ви маєте додаткові питання по цій статті чи ваші права порушують, або Ви потребуєте допомоги в судах, і не маєте коштів на адвоката  - звертайтеся в Богодухівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що працює з понеділка по четверг з 08-00 год. до 17-00 год., в п’ятницю з 8-00 год. до 15-45 год. за адресою: м. Богодухів, вул. Покровська, 5. тел. (05758) 3-01-82, моб.+380688163391.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).