Сімейні форми виховання як альтернатива інтернатним установам

   

В усьому світі вважається, що найкращим місцем для виховання та розвитку дитини є родина. І це беззаперечний факт, бо сімейний затишок та батьківська турбота – головна складова, без якої неможливе зростання самодостатньої та впевненої у собі особистості. Саме тому в Україні вже давно зроблений акцент на деінституалізацію дитячих інтернатних установ та розвиток сімейних форм виховання.

Сьогодні існує багато шляхів, як забрати дитину в родину та подарувати їй шанс на щасливе дитинство. Найбільш поширеними з них є: встановлення опіки (піклування), створення прийомної сім’ї чи дитячого будинку сімейного типу. Станом на 1 квітня поточного року в Богодухівському районі 40 дітей знаходяться під опікою чи піклуванням, функціонують шість прийомних сімей та два дитячі будинки сімейного типу, де знайшли прихисток 29 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Наші земляки, які зважились на такий крок, прийшли до такого рішення після тривалих консультацій фахівців центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, потім  зібрали всі необхідні документи та пройшли навчання.

          Отже, чим різняться сімейні форми виховання? 

Прийомна сім’я– це сім’я або особа, що не перебуває в шлюбі, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання.

Дитячий будинок сімейного типу– окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш, як 5 дітей. Батькам-вихователямдитячого будинку сімейного типуробота завиховання зараховується до трудового стажу.

Опіка- це форма влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім'ї громадян, що переважно перебувають у родинних стосунках з цими дітьми, з метою забезпечення виховання, освіти, розвитку, захисту прав та інтересів дітей.
          Опікуни (піклувальники), прийомні батьки та батьки-вихователі є законними представниками інтересів дитини і відповідальними за її життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток. Для гарантування цих стандартів всі вониотримують кошти на дитинуу розмірі двох прожиткових мінімумів, а прийомні батьки та батьки-вихователі мають ще й грошову винагороду за свою працю.

Нещодавно в Україні впроваджено нову форму тимчасового сімейного виховання – «сім’я патронатного вихователя».

Патронат над дитиною – це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвихобставин.Метою патронату над дитиною є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом з батьками, законними представниками, надання їй та її сім’ї послуг, спрямованих на повернення у сім’ю відповідно до найкращих інтересів дитини. Оптимальний термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя не повинен перевищувати 3 місяців. В особливих випадках може бути подовженийдо6 місяців. За цей час соціальні фахівці працюватимуть з батьками дитини для подолання труднощів, через які її було вилучено. У разі неможливості відновити здатність батьків виховувати дитину, їй підшукають іншу форму сімейного виховання.Слід зазначити, що законодавством передбачені оплатапослуг патронатного вихователя та виплати соціальної допомоги на утримання дитини в сім'ї патронатного вихователя.

На території нашого району, на жаль, ще не знайшлося охочих кандидатів для створення сім’ї патронатного вихователя. Але, можливо, прочитавши цю статтю, хтось із Вас замислиться над можливістю взяти на виховання дитину.  Для отримання детальних консультацій будемо раді Вас бачити в Богодухівському районному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Ми знаходимося за адресою: м. Богодухів, вул. Молодіжна, 2 (2 поверх, 7 кімната, колишнє приміщення відділення терапії),  тел.3-45-65.      

          І на останок хотілося б додати, виховання дітей – задача не з легких, яка потребує терпіння, рівноваги, мудрості, а головне – безумовного кохання та душевного тепла. Тому, якщо Ви замислились над тим, щоб протягнути руку допомоги покинутій дитині, прислухайтесь, перш за все, до свого серця і лише тоді впевнено йдіть на зустріч здійсненню найзаповітнішої мрії кожної дитини – жити в сім’ї з люблячими батьками.

 

 

 

Богодухівський РЦСССДМ