У звичній для більшості картині світу дорослі діти добровільно допомагають своїм непрацездатним батькам, у тому числі матеріально. Водночас і українське законодавство закріплює даний обов’язок повнолітніх нащадків піклуватися про своїх батька й матір. Звісно, жоден закон не змусить дорослих дітей любити й поважати батьків, а ось сумлінно виконувати аліментні зобов’язання – цілком реально. Відтак, мова йде про врегулювання даного питання вже в судовому порядку.
   
    За словами начальниці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ірини СВИСТУН, примітно, що позов про стягнення аліментів може бути пред’явлений до одного, кількох чи всіх дітей разом. Однак, у випадку поданої вимоги до одного з дітей, суд за власною ініціативою має право притягнути до участі у справі інших нащадків, незалежно від того пред’явлено до них позов чи ні.
   
    Слід зауважити, що обов’язок утримувати батьків може бути покладений лише на повнолітніх доньку, сина (в окремих випадках – до досягнення дитиною 18-річчя).
   
    Важливо, якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов’язок їх утримувати у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, НЕ виникає.
   
    Претендувати на утримання батьки можуть, якщо:

є непрацездатними (які досягли пенсійного віку та у разі встановлення інвалідності І, ІІ та ІІІ груп);

потребують матеріальної допомоги (не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв`язку з відсутністю пенсії або її низьким розміром).

   
    Показники роботи органів державної виконавчої служби демонструють, що сімейні спори подібного характеру в українському суспільстві не є нормою, адже догляд і турбота про близьких людей не можуть бути примусовими.
   
   

---