Прокуратурою Богодухівського району приділяється ретельна увага додержанню всіх прав мешканців територіальної громади Богодухівщини, які були мобілізовані для проходження військової служби, мобілізаційної підготовки тощо.

На жаль, не всі службові особи підприємств, установ, організацій усіх форм власності належним чином вивчають зміни до поточного законодавства, що призводить до порушень його вимог. Так, відповідно до вимог ст. 119 КЗпП України – працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються відповідні гарантії та пільги.

На час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, більше ніж на один рік.

Тобто, за викладених обставин всім роботодавцям слід чітко розуміти те, що вони не мають права звільняти працівників через призов останніх для проходження військової служби або мобілізаційної підготовки і за кожним таким фактом органи прокуратури або внутрішніх справ будуть негайно розпочинати кримінальні провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 172 КК України, тобто грубе порушення законодавства про працю, яке полягало у незаконному звільненні з роботи. Санкція вказаної статті передбачає покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправні роботи на строк до двох років.

Працівникам, при цьому, слід чітко розуміти свої права та не допускати, щоб роботодавці, які намагаються економити кошти, порушували їх права через фіктивні рішення про звільнення. Про кожний факт схиляння до написання заяви про звільнення, будь то за власним бажанням чи за згодою сторін, необхідно одразу звертатися до правоохоронних органів і не поспішати підписувати з роботодавцями жодного документа.