Голодомор — не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців і сучасне покоління. Після панахиди отець Стефаній зауважив, що наш святий обов’язок закарбувати в серцях майбутнього покоління пам’ять про невинно убієнних наших братів та сестер.
     Пам’ять вшанували із запаленими свічками та лампадками, хвилиною мовчання та поклали квіти до пам’ятного знаку.