районна державна адміністрація

Нещодавно в редакції газети «Маяк» пройшла пряма телефонна лінія з начальником Богодухівського районного управління юстиції. А.І.Бородавка дав вичерпні відповіді усім. Хто до нього звертався. Одне питання надійшло до газети у письмовій формі.

«Ми з чоловіком прожили 48 років, чотири місяці тому він помер. Яким чином можна переоформити хату на себе, якщо все було оформлено на нього? Куди мені звертатися?»

Олена Іванівна Черкун, м. Богодухів, вул. Замісцева

- Для того, щоб спадщина стала Вашою, необхідно в 6-місячний період, відраховуючи від дня смерті, прибути до нотаріуса з необхідними документами, відкрити спадкову справу і після сплину 6-ти місяців отримати у нього свідоцтво про право на спадщину та зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 Цивільного Кодексу України). Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Слід знати, що з червня 2009 року приватні нотаріуси мають право займатися оформленням спадщини так само, як і державні нотаріуси.

Для оформлення спадщини спадкоємець повинен надати нотаріусу документи, які підтверджують факт смерті спадкодавця - свідоцтво про смерть, документи про родинний зв’язок, довідку з останнього місця проживання (реєстрації) померлої людини, або інший документ, який підтверджує реєстрацію померлої людини, документи на нерухоме та рухоме майно тощо.

Згідно зі ст.ст. 1268, 1269 ЦКУ спадкоємець, який на день смерті спадкодавця постійно проживав за однією адресою, або ж подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини за місцем відкриття спадщини у встановлений для цього строк, вважається таким, що прийняв спадщину. Доказами постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного, прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Видача свідоцтва про право на спадщину провадиться державним нотаріусом або приватним нотаріусом за місцем відкриття спадщини. Згідно ст. 1221 ЦКУ місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання невідоме, місцем відкриття спадщини є місце знаходження нерухомого спадкового майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого спадкового майна. Місце відкриття спадщини підтверджується: свідоцтвом органу реєстрації актів цивільного стану про смерть спадкодавця, якщо останнє постійне місце проживання і місце його смерті збігаються; довідкою житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу про його постійне місце проживання; записом у будинковій книзі про постійне проживання спадкодавця, а якщо місце проживання померлого невідоме - документом (витягом з Реєстру прав власності та ін.) про місцезнаходження нерухомого спадкового майна або його частини. Якщо об'єктів нерухомого майна декілька й їх місцезнаходження різне, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження одного із об'єктів цього майна за вибором спадкоємців. За відсутності нерухомого майна місцем відкриття спадщини є місцезнаходження основної частини рухомого майна, що може бути підтверджено відповідним свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу, витягом з реєстру прав власності на цінні папери і т.д.

Досить важливим є наявність зареєстрованого шлюбу у питаннях, що стосуються спадкування, адже за відсутності заповіту померлого право на спадкування одержується почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги. Відповідно до ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини. Саме до цієї черги необхідно віднести особу-співмешканця , оскільки він хоч і є членом сім’ї, але не є одним з подружжя. Окрім того, наявність сімейних відносин задля отримання спадщини потребує документального підтвердження. Так, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряється факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов’язково вимагаються відповідні документи. Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану; копії актових записів; записи в паспортах про другого з подружжя; копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин. Тому, щоб отримати спадщину, необхідно подбати про наявність рішення про встановлення перебування у фактичних шлюбних відносинах, причому, слід зважати на те, що треба не пропустити строк подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини.