Богодухівщина

Райдержадміністрація

Зворотній зв'язок

Корисні посилання






Календар свят. Мова, граматика, спілкування

Відповіді на запитання "прямих" та "гарячих" ліній

«Пряма лінія» «Суспільство проти корупції» з головним спеціалістом юридичного сектору апарату районної державної адміністрації Тетяною Олександрівною Кожушко

06 вересня під час «прямої лінії» з Тетяною Олександрівною надійшли питання від жителів району.

Чи потрібно декларувати участь в ОСББ і спільну власність членів ОСББ на об’єкти нерухомості із зазначенням даних про співвласників?

          Суб’єкт декларування не зобов’язаний декларувати членство в об’єднанні співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), оскільки діяльність таких об’єктів не належить до сфери дії Закону України «Про громадські об’єднання» і регулюється спеціальним Законом України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Крім того, оскільки уся власність ОСББ є спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку і не виділяється в натурі щодо кожного з членів ОСББ, такі об’єкти спільної власності (наприклад, теплопункти, ліфти, сходи тощо) також не зазначаються в декларації.

 

Чи вказується у декларації інформація про фінансові зобов’язання (отриманий кредит, позику тощо), якщо вони виникли у звітному періоді і були виконані (повернуті) у звітному періоді?

Фінансові зобов’язання, які виникли у звітному періоді та були в цьому ж звітному періоді виконані (наприклад, повністю сплачений кредит чи позика), не відображається в розділі декларації «Фінансові зобов’язання», але відображається в розділі «Доходи, у тому числі подарунки» як «Інший дохід».

 

Чи настає адміністративна або кримінальна відповідальність за подання недостовірних відомостей в декларації, якщо такі відомості суб’єкту декларування надав член його сім’ї?

            Якщо недостовірні відомості, які були зазначені в декларації, були надані суб’єкту декларування членом його сім’ї, то відповідальність може настати лише в тому разі, коли суб’єкт декларування усвідомлював недостовірність таких відомостей, але попри це свідомо зазначив їх у декларації. Відповідно до положень законодавства про адміністративну та кримінальну відповідальність карається винятково подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей. При цьому враховується умисел на зазначення таких відомостей саме суб’єкта декларування, а не членів його сім’ї чи інших осіб, які надали інформацію для заповнення в декларації. Отже, суб’єкт декларування не може бути притягнутий до відповідальності за подання в декларації недостовірних відомостей, які були надані йому членом сім’ї, якщо суб’єкту декларування не було відомо про недостовірність таких відомостей на момент подання декларації.

 

«Пряма лінія» «Про забудову земельних ділянок» з начальником відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та цивільного захисту районної державної адміністрації Тетяною Михайлівною Масалітіною

02 серпня відбулася «пряма лінія» з начальником відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та цивільного захисту районної державної адміністрації Т.М.Масалітіною з питання «Про забудову земельних ділянок»

До Тетяни Михайлівни звернувся житель м. Богодухова з питання:

у 2014 році побудовано житловий будинок без дозвільних документів. Як узаконити цей житловий будинок?

 

Відповідно до п.9 розділу V“Прикінцеві положення” Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” орган державного                                   архітектурно-будівельного контролю (Департамент  державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, який знаходиться за         адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21-а, телефон (057)701-01-21) безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об’єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію:

- збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів;

- збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення.

Порядок прийняття таких об'єктів і проведення технічного обстеження визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (на даний час відсутній такий Порядок, буде прийнятий  Мінрегіонбудом у вересні         2018 року). При цьому технічне обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до           300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно проводиться в ході їх технічної інвентаризації з відповідною відміткою в технічному паспорті.

До власників (користувачів) земельних ділянок, які відповідно до цього пункту подали документи про прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт об’єктів будівництва, штрафні санкції за виконання будівельних робіт без отримання документів, що дають право на їх виконання, та за експлуатацію або використання об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, не застосовуються.

 

«Пряма лінія» «Актуальні питання пенсійного забезпечення окремих категорій громадян» з начальником Богодухівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Моциком Сергієм Віталійовичем.

20 липня відбулася «пряма лінія» «Актуальні питання пенсійного забезпечення окремих категорій громадян» з начальником Богодухівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Моциком Сергієм Віталійовичем.

Тих, хто зателефонував до Сергія Віталійовича, цікавили наступні питання:

1. Запитання щодо порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Питання: якій категорії пенсіонерів був проведений перерахунок з 01.04.2018 року?

Відповідь: відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” органи Пенсійного фонду щороку з 01 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим — третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду. Згідно Порядку перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (попереднього перерахунку) пенсії:

1) продовжував працювати та має не менше як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за даними реєстру застрахованих осіб Державного  реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;

2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії. Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Цей Порядок не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення”, та які не досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

2. Щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) під час переходу з одного виду пенсії на інший .

Питання: прошу надати роз'яснення, який показник середньої  заробітної плати буде враховано під час переходу з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

 Згідно зі статтею 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що на час переведення з  одного виду пенсії на інший перебувають у пенсійній справі.

Окрім цього, під час переходу з одного виду пенсії на інший особа може подати додаткові документи як про стаж, так і про заробіток.

За бажанням особи під час переходу на інший вид пенсії може врахуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Зважаючи на те, що Ви отримували пенсію, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, під час переведення на пенсію за Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” буде застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 і 2016 роки.

 

«Пряма лінія» «Про завдання Богодухiвського iнклюзивно-ресурсного центру та органiзацiю проведення комплексноi оцiнки дiтей» з начальником вiддiлу освiти районної державноi адмiнiстрацii Повойко Iриною Олександрiвною

05 липня відбулася «пряма лінія» «Про завдання Богодухiвського iнклюзивно-ресурсного центру та органiзацiю проведення комплексноi оцiнки дiтей» з начальником вiддiлу освiти районної державноi адмiнiстрацii Повойко Iриною Олександрiвною.

Тих, хто зателефонував до відділу освіти, цікавили наступні питання:

 

1) З якою метою створений інклюзивно-ресурсний центр?

         Метою створення інклюзивно-ресурсного центру є забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у професійно-технічних навчальних закладах шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, надання психолого-педагогічної допомоги та забезпечення системного кваліфікованого супроводження.

2) Що таке комплексна оцінка та як вона проводиться?

Первинний прийом батьків (одного з батьків) або законних представників дитини проводить психолог центру, який визначає час та дату проведення комплексної оцінки та встановлює наявність таких документів:

  • документів, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників;
  • свідоцтва про народження дитини;
  • індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (у разі інвалідності);
  • форми первинної облікової документації № 112/0 “Історія розвитку дитини”, затвердженої МОЗ, у разі потреби - довідки від психіатра.

Центр проводить комплексну оцінку не пізніше ніж протягом місяця з моменту подання письмової заяви батьків (одного з батьків) або законних представників дитини (далі - заява) та/або її особистої заяви (для дітей віком від 16 до 18 років) щодо проведення комплексної оцінки, а також надання письмової згоди на обробку персональних даних дитини.

У разі, коли дитина з особливими освітніми потребами здобуває дошкільну або загальну середню освіту, до заяви можуть додаватися:

  • психолого-педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного навчального закладу;
  • зошити з рідної мови, математики, результати навчальних досягнень (для дітей, які здобувають загальну середню освіту), малюнки;
  • документи щодо додаткових обстежень дитини.

 У разі,коли дитині з особливими освітніми потребами вже надавалася психолого-педагогічна допомога, до центру подаються:

  • попередні рекомендації щодо проведення комплексної оцінки;
  • висновок відповідних фахівців щодо результатів надання психолого-педагогічної допомоги із зазначенням динаміки розвитку дитини згідно з індивідуальною програмою розвитку.

 Центр може проводити комплексну оцінку за місцем навчання та/або проживання (перебування) дитини.

Комплексна оцінка проводиться фахівцями центру індивідуально за такими напрямами:

* оцінку когнітивної сфери дитини проводитьпрактичний психолог( визначення рівня сформованості таких пізнавальних процесів, як сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага) ;

* оцінку емоційно-вольової сфери дитини проводитьпрактичний психолог(виявлення її здатності до вольового зусилля, схильностей до проявів девіантної поведінки та її причин);

* оцінку фізичного розвитку дитини проводить вчитель лікувальної фізкультури (визначення рівня її загального розвитку, відповідності віковим нормам, розвитку дрібної моторики, способу пересування тощо);

* оцінку мовленнєвого розвитку дитини проводить вчитель-логопед(визначення рівня розвитку та використання вербальної/невербальної мови, наявності мовленнєвого порушення та його структури);

            *  оцінку навчальної діяльності дитини проводить вчитель-дефектолог.

Комплексна оцінка з підготовкою відповідного висновку проводиться протягом 10 робочих днів.


 

1) З якою метою створений інклюзивно-ресурсний центр?

         Метою створення інклюзивно-ресурсного центру є забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у професійно-технічних навчальних закладах шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, надання психолого-педагогічної допомоги та забезпечення системного кваліфікованого супроводження.

2) Що таке комплексна оцінка та як вона проводиться?

Первинний прийом батьків (одного з батьків) або законних представників дитини проводить психолог центру, який визначає час та дату проведення комплексної оцінки та встановлює наявність таких документів:

·        документів, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників;

·        свідоцтва про народження дитини;

·        індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (у разі інвалідності);

·         форми первинної облікової документації № 112/0 “Історія розвитку дитини”, затвердженої МОЗ, у разі потреби - довідки від психіатра.

Центр проводить комплексну оцінку не пізніше ніж протягом місяця з моменту подання письмової заяви батьків (одного з батьків) або законних представників дитини (далі - заява) та/або її особистої заяви (для дітей віком від 16 до 18 років) щодо проведення комплексної оцінки, а також надання письмової згоди на обробку персональних даних дитини.

У разі, коли дитина з особливими освітніми потребами здобуває дошкільну або загальну середню освіту, до заяви можуть додаватися:

·                   психолого-педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного навчального закладу;

·                   зошити з рідної мови, математики, результати навчальних досягнень (для дітей, які здобувають загальну середню освіту), малюнки;

·                   документи щодо додаткових обстежень дитини.

 У разі, коли дитині з особливими освітніми потребами вже надавалася психолого-педагогічна допомога, до центру подаються:

·                   попередні рекомендації щодо проведення комплексної оцінки;

·                   висновок відповідних фахівців щодо результатів надання психолого-педагогічної допомоги із зазначенням динаміки розвитку дитини згідно з індивідуальною програмою розвитку.

 Центр може проводити комплексну оцінку за місцем навчання та/або проживання (перебування) дитини.

Комплексна оцінка проводиться фахівцями центру індивідуально за такими напрямами:

* оцінку когнітивної сфери дитини проводить практичний психолог ( визначення рівня сформованості таких пізнавальних процесів, як сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага) ;

* оцінку емоційно-вольової сфери дитини проводить практичний психолог (виявлення її здатності до вольового зусилля, схильностей до проявів девіантної поведінки та її причин);

* оцінку фізичного розвитку дитини проводить вчитель лікувальної фізкультури (визначення рівня її загального розвитку, відповідності віковим нормам, розвитку дрібної моторики, способу пересування тощо);

* оцінку мовленнєвого розвитку дитини проводить вчитель-логопед (визначення рівня розвитку та використання вербальної/невербальної мови, наявності мовленнєвого порушення та його структури);

            *  оцінку навчальної діяльності дитини проводить вчитель-дефектолог.

Комплексна оцінка з підготовкою відповідного висновку проводиться протягом 10 робочих днів.

 

«Пряма лінія» «Суспільство проти корупції» з головним спеціалістом юридичного сектору апарату районної державної адміністрації Тетяною Олександрівною Кожушко

14 червня  відбулася «пряма лінія»  «Суспільство проти корупції» з головним спеціалістом юридичного сектору апарату  районної державної адміністрації    Тетяною Олександрівною Кожушко.

Тих, хто зателефонував до Тетяни Олександрівни, цікавили наступні питання:

 

Які об’єкти слід декларувати в розділі «Корпоративні права»?

         У розділі «корпоративні права» зазначаються всі корпоративні права, що належать суб’єкту декларування або члену його сім’ї на праві власності, крім тих, що вже були зазначені в розділі «Цінні папери» (наприклад, акції). Такими правами можуть бути частки (паї) у статутному (складеному) капіталі чи в будь-якому іншому еквіваленті статутного капіталу товариства, підприємства, організації, що зареєстровані в Україні або за кордоном, у тому числі пайові внески в кредитній спілці.

         Вартість корпоративних прав відображається у декларації у відсотковому та грошовому вираженні. У грошовому вираженні вартість зазначається станом на дату набуття прав або-якщо проводилася грошова оцінка таких прав і результати оцінки відомі суб’єкту декларування-відповідно до результатів такої оцінки.

 

Чи потрібно повідомляти про факт суттєвої зміни в майновому стані, якщо припинив виконувати функції держави або місцевого самоврядування?

Якщо суб’єкт декларування припинив виконувати функції держави або місцевого самоврядування у серпні 2016 року, а декларацію особи, яка припинила відповідну діяльність, подав у лютому 2017 року, то обов’язок у такого суб’єкта декларування подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані припинився після подання ним декларації особи, яка припинила виконувати функції держави або місцевого самоврядування.

 

Які види юридичних осіб повинні затвердити антикорупційну програму?

У частині другій статті 62 Закону України «Про запобігання корупції» визначено види юридичних осіб, які повинні затвердити антикорупційну програму.

Антикорупційну програму  затверджують рішенням (наказом) керівника юридичної особи після її обговорення з працівниками і посадовими особами юридичної особи.

Програма є комплексом правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції у діяльності юридичної особи.

 

 
Більше статтей...

Пошук по сайту











Архів новин

Вересень 2018
ПнВтСрЧтПтСбНд
272829303112
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Знайдіть нас на Facebook


Корисні посилання