районна державна адміністрація

25 листопада вся Україна у жалобі схиляє голову перед нашими співвітчизниками – жертвами Голодомору 1932-1933 років. У цей скорботний день ми згадуємо трагедію вселенського масштабу – геноцид українського народу, вчинений комуністичним режимом. Голодомор став національною трагедією і окремою сторінкою в історії українського народу, про яку ми згадуємо з сумом та гіркотою. Україна втратила мільйони своїх кращих синів та дочок – хліборобів, учених, творчу інтелігенцію.
   
    Спільний біль, спільна пам’ять, спільний обов’язок – ці слова стосуються не тільки нашого минулого, але й мають сенс у нашому сьогоденні. І наш святий обов’язок - закарбувати в серцях пам’ять про невинно убієнних наших братів та сестер, зробити все можливе, щоб вшанувати пам’ять жертв Голодомору. Цього дня схилемо голови в жалобі за мільйонами людей, життя яких у мирний час обірвала голодна смерть на найбагатшій на хліб землі, житниці Європи. Вшанування пам’яті жертв голодоморів відбуватиметься в умовах війни, яка супроводжується диявольським цинізмом та геноцидом проти українців нащадками тих, хто якраз і організував ті голодомори проти нашого народу.
   
    640 днів повномасштабної війни засвідчили, що Росія має на меті знищити українську націю, знищити українську ідентичність, культуру, мову. Для цього окупанти вбивають і депортують українців, руйнують села і міста, обстрілюють ракетами житлові райони, школи, лікарні, об’єкти енергосистеми, спалюють українські книжки.
   
    І тоді, і нині росія намагається зробити нас покірними та безвольними, знищити волелюбний дух українців, поставити знесилений народ на коліна у покірному служінню антилюдській системі, і кидає проти нас весь свій терористичний арсенал.
   
    В умовах війни один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом – долучитися до акції «Запали свічку». Прошу жителів району 25 листопада о 16:00 годині у вікнах своїх осель засвітити свічки пам’яті за жертвами українського народу.
   
    В ці дні, коли російський режим, який є спадкоємцем радянського тоталітаризму, намагається занурити нашу країну в цілковиту темряву, цей жест пам’яті має особливий зміст. Єднаючись у такий спосіб у вшануванні жертв голодоморів, ми нагадуємо собі й усьому світу, що темрява не може перемогти.
   
    Ми маємо усвідомити, щоб цього не сталося більше з нашими дітьми, внуками, правнуками, повинні бути єдині у творенні нашої Української національної держави, тверді та свідомі у своєму виборі.
   
    Схилімо голови в глибокій жалобі за тими людьми, які загинули голодною смертю. У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодоморів. Світла пам’ять безвинно загиблим!
   
    Пам’ятаємо злочин сталінського геноциду та його жертв.
   
    Єднаємося, тому що єдність є запорукою нашої перемоги.
   
    Ми вистоїмо й переможемо.
   
    З повагою.
   
    Начальник Богодухівської районної військової адміністрації
   
    Анатолій РИСЦОВ