районна державна адміністрація

Наприкінці осені минулого року в «Довідник безбар’єрності», який створений за ініціативою першої леді Олени Зеленської, інтегрували розділ про взаємодію із захисниками у мирному житті.
   
    Новий розділ «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія» розповідає про комунікацію, засновану на повазі до гідності.
   
    Зокрема, йдеться про особливості спілкування з ветеранами/ветеранками, які мають порушення зору:
   
    - при зустрічі обов’язково назвіть себе та людей, які з вами. Можете описати місце, де ви перебуваєте (якщо це буде доречно);
   
    - можете запропонувати людині свою руку;
   
    - завжди звертайтеся напряму до людини з порушеннями зору, а не до її супровідника/супровідниці;
   
    - якщо ви читаєте для людини, яка погано бачить, спочатку розкажіть їй про те, що ви збираєтеся читати. Не пропускайте інформацію, якщо вас про це не попросять.
   
    Особливості спілкування з ветеранами/ветеранками, які мають порушення слуху:
   
    - розмовляючи з людиною, дивіться на неї;
   
    - щоб привернути увагу людини, назвіть її ім’я. Можна помахати їй рукою або легенько постукати по плечу, але це не має бути несподівано. Намагайтеся встановити зоровий контакт, висловлюйте свою думку чітко й лаконічно;
   
    - говоріть рівно, не варто надмірно підкреслювати що-небудь;
   
    - якщо вас просять кількаразово повторити щось, спробуйте перефразувати сказане;
   
    - не затуляйте своє обличчя руками, волоссям чи будь-якими предметами (часто люди з порушеннями слуху чудово читають по губах);
   
    - не змінюйте тему розмови без попередження. Використовуйте фрази-містки на кшталт: «Добре, тепер ми можемо обговорити…»;
   
    - запитайте, чи не буде простіше підтримувати зв’язок у переписці;
   
    - інформацію, яка містить число чи адресу, краще написати.
   
    Особливості комунікації з ветеранами/ветеранками, які мають порушення мовлення:
   
    - не ігноруйте людей, яким важко говорити, не перебивайте людину, починайте говорити лише тоді, коли переконаєтеся, що вона договорила;
   
    - уважно вислухайте людину, будьте терплячими, зачекайте поки людина сама закінчить фразу;
   
    - не виправляйте людину і не закінчуйте думку за неї;
   
    - не намагайтеся пришвидшити розмову;
   
    - не робіть вигляд, що зрозуміли людину, якщо насправді це не так, — краще перепитати;
   
    - підтримуйте візуальний контакт.
   
    Особливості спілкування з ветеранами/ветеранками, які мають ментальні порушення:
   
    - не треба думати, що людина, яка має ментальні порушення, обов’язково потребує спеціального поводження;
   
    - спілкуйтеся з людиною як з особистістю. Не варто робити передчасних висновків на основі досвіду спілкування з іншими людьми, які мають такий самий діагноз;
   
    - міфом є думка, що люди, які мають проблеми, пов’язані із ментальним здоров’ям, більше за інших схильні до насильства.