районна державна адміністрація

     Здійснення соціальної роботи з учасниками антитерористичної операції, їх сім`ями в теперішніх умовах є одним з пріоритетних напрямків діяльності місцевих центрів соціальних служб для сімї, дітей та молоді.
     18 жовтня у Харківському обласному центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Взаємодія державних та недержавних організацій при здійсненні соціальної роботи з учасниками антитерористичної операції, їх сім`ями», метою якого було обговорення досвіду роботи центрів соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, громадських організацій з учасниками АТО, їх сім`ями та шляхів взаємодії між державними та недержавними організаціями.
     Для обговорення досвіду роботи в даному напрямку були запрошені представники з Дергачівського та Чугуївского районних центрів соціальних служб для сімї, дітей та молоді (РЦСССДМ), директор Богодухівського РЦСССДМ Чуйко Наталія Євгеніївна та головний спеціаліст Кононенко Олена Михайлівна, так як з 43 центрів соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Харківської області лише Олена Михайлівна відвідує воїнів в зоні АТО разом з волонтерами Богодухівщини.
     Кононенко О.М. за освітою практичний психолог, маючи певний досвід, пояснила, що першим (базовим) етапом психологічної допомоги учасникам АТО є проведення роз`яснювальної роботи щодо розуміння хто такий психолог, які задачі у психолога, що таке стрес, психологічна травма і як це впливає на подальше життя, так як оцінка ситуації суб`єктивна і залежить від досвіду та психологічної зрілості особистості. Якщо людина розумітиме природні реакції організму на стрес, це вже зніматиме певний рівень напруги. Для того, щоб виконати цю задачу, потрібно, щоб воїн довіряв, і для цього потрібно побувати там, де був він, хоча б трішечки відчути ту обстановку, простір, так би мовити, подихати одним повітрям. Коли ти побував «там», змінюється погляд на життя, відкриваються нові відчуття, а значить також отримуєш новий досвід. Якість підготовчої, роз`яснювальної роботи впливає на результат загальної психологічної допомоги, тобто це дає змогу усвідомити потребу у психологічній допомозі.
     Підготовка до повернення додому починається ще в зоні АТО. Оскільки потреба в любові та прийнятті є однією з базових потреб людини, сім’я є важливим фактором психологічного благополуччя людини, вона здатна надати підтримку, вселити почуття захищеності від зовнішніх небезпек та впевненості в завтрашньому дні. Саме тому ефект травматичного досвіду швидко мінімізується, якщо у людини вдома та на роботі склалися позитивні стабільні стосунки. Отже, потрібно пояснити бійцю, що сім`я може не відразу прийняти його таким, яким він є, так як психологічні порушення спостерігаються не тільки в учасників АТО, які безпосередньо пережили стрес, а й у членів їх сімей. Довге очікування повернення учасника АТО додому, переживання страху, тривоги за нього, його життя та здоров’я відбувається певна ідеалізація особи та після повернення і радості від цього, може наступати ситуація розчарування обох сторін. Безумовно, найкращим середовищем для відновлення, одужання є сім’я, якщо вона має для цього достатній потенціал, тому психологічна допомога сім’ям учасників АТО є актуальним завданням комплексного психологічного супроводу та адаптації учасників АТО, які отримали бойову психологічну травму.
     Також Олена Михайлівна зазначила, що на якість допомоги також впливає вік, професійний та особистий життєвий досвід психолога. Бажано, щоб психолог був не молодше 35 років, мав дітей та сім`ю, постійно підвищував свою кваліфікацію, вдосконалювався, тобто був соціально-психологічно зрілою особистістю.
     Отже, проблема ресоціалізації військових має комплексний характер та залежить від отримання якісної психологічної допомоги не лише після демобілізації, але і безпосередньо під час проходження служби у зоні бойових дій. Емоційно-психологічне відновлення військовослужбовців має пріоритетне значення, є важливою складовою ефективності системи надання соціальних послуг.